На початку цього року третина молочних продуктів на полицях українських крамниць були імпортними. Чому наші виробники програвали конкуренцію молокопереробникам з Польщі, Нідерландів та навіть з росії? Що треба зробити, щоб наш аграрний потенціал був використаний повною мірою? Що заважає розвитку тваринництва та експорту наших молочних продуктів?

Про все це Інформатор запитав у виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура. Спілка об’єднує 43 молочних заводи та сім виробників заквасок та профільного обладнання. Члени асоціації з точки зору обсягів перероблення охоплюють до 80% українського ринку та представляють майже всі найбільш знані в Україні бренди молока, масла, кефіру та інших корисних смаколиків. Далі - пряма мова Арсена Дідура.

Відсутність державної підтримки та зростаюче технологічне відставання

Світові лідери у виробництві молока в Європі, Південній Америці, Австралії, Новій Зеландії мають вагому державну підтримку у вигляді субсидій на кожен кілограм зданого на перероблення молока. Це дає змогу залучати інвестиції на сучасне обладнання, збільшувати поголів’я корів. 

В Україні програма підтримки АПК значно менша, вона не дозволяє підтримувати в країні поголів’я, що дає достатній обсяг сировини. Через це зростають ціни. Останні три роки вартість українського молока, що надходить на перероблення, була вища, ніж у конкурентів з Європи, чия продукція надходила в Україну. Нам важно конкурувати з поляками за цим фактором. 

Крім того, на їх молокозаводах встановлене сучасне обладнання, придбане за рахунок державних грантів. У ЄС переробникам компенсують 70% вкладених в обладнання інвестицій. Ми про таке не можемо й мрiяти! Після підписаної Угоди про асоціацію з ЄС Україна відкрила свій ринок, знявши поетапно ввізні мита. В результаті на початок 2022 року 30-35% молочної продукції в українських магазинах складав імпорт. 

За таких умов переробникам надзвичайно важко знайти кошти на модернізацію обладнання. Сьогодні багато підприємств потребують інвестицій в енергоефективність, заміну очисних споруд, але не мають на це коштів.

Проблеми з рітейлом

У виробників молочної продукції складні стосунки з торговельними мережами. П’ять найбільших мереж супермаркетів контролюють до 65% ринку роздрібної торгівлі продовольством України. Без них не обійтись, адже через них лежить шлях до кінцевого споживача. Мережі користуються своїм монопольним становищем, вигадуючи безліч додаткових платежів. Строки оплати реалізованої продукції інколи доходили до 180 днів. Ці стосунки вимивають обігові кошти у переробників та сприяють стагнації харчової промисловості України.

Високі податки

До 2017 року харчовики України працювали в умовах спецрежиму ПДВ. Цей податок залишався у виробників молока, що дозволяло тримати більш низькі ціни. Коли спеціальний режим було скасовано, собівартість української сировини відразу зросла на 20%. Для порівняння: в росії на продукти харчування ПДВ 7%, у Польщі у 2020 році ПДВ було скасовано.

Випробування війною

Хоча після 24 лютого частина українських молочних заводів та ферм потрапила під окупацію чи в зону бойових дій, українські молокозаводи забезпечили широкий асортимент на полицях магазинів. Це стало можливим через те, що останні 10 років в Україні потужностей перероблення більше, ніж наявний обсяг молока, тому ті заводи, що збереглися, збільшили виробництво. З іншого боку, відтік населення з України зменшив попит на продукти.

У березні держава дала молочним підприємствам держзамовлення за програмами Мінекономіки та через обласні військові адміністрації. Це дуже підтримало заводи. Адже багато торгових мереж втратили розподільчі центри, магазини, через що знизили закупки. Проблема боргів посилилась. Деякі торгові мережі досі не розрахувалися за поставки, зроблені ще до початку російського вторгнення. 

Зрозуміло, що вони зазнали збитків. Були знищені й склади, і магазини, і товар, але держава зараз має допомогти торговим мережам наповнитись ліквідністю, щоб вивести через фінансовий ланцюг з кризи виробників харчів. Поки що йдеться про намір Кабінету міністрів виділити їм мільярд гривень та надати державну гарантію на 70% банківських кредитів, але на практиці це все не працює. Навесні таку підтримку отримали аграрії, які через блокування портів залишились без обігових коштів.

Як врятувати виробництво молока в Україні

Минулого тижня представники Спілки молочних підприємств України зустрілись з секретарем Національної ради з відновлення економіки України Данилом Гетманцевим. Говорили про податки. На жаль, багато законопроєктів у цій сфері приймається у турборежимі без бізнес-експертизи. Так, Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ (вступив в дію з 1 квітня) передбачено оподаткування селян, які здають молоко на перероблення. Це додаткове навантаження на господарство, часто непосильне під час війни. Міністерство АПК та особисто Гетманцев визнали це рішення помилкою. Ми домовились, як її виправити.

Спілка молочних підприємств України була одними з ініціаторів розробки законопроєкту “Про торгівлю”, який має дати можливість розв’язувати конфлікти виробників та рітейлу не лише через суд (що на практиці не має сенсу та призводить лише до великих збитків виробників), а й через Антимонопольний комітет. Схожа проблема в Європі була вирішена у 2019 році через директиву Єврокомісії 633/2019, яка повністю перелічила та заборонила недоброчесні практики в торгівлі продуктами харчування та сільгосппродукцією. Зараз у Верховній Раді зареєстровано п’ять законопроєктів, що мають розв'язати проблему. 26 галузевих асоціацій розробили свої рекомендації з цього приводу та передали до парламенту. Ми сподіваємось, що голова комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, якому ми вручили свої напрацювання, ініціює їх розгляд у парламенті. Не варто вигадувати велосипед, коли можна проста імплементувати в українське законодавство європейський досвід, тим більше, що Україна все одно має це робити, щоб стати членом ЄС.

Як розблокувати митницю

Спілка молочних підприємств України увійшла до Штабу агрологістики при Національній раді з відновлення економіки України, щоб розв'язати проблему експорту. Це треба робити негайно, адже ЄС скасував для нас усі мита, а Україна має профіцит молочної продукції. Суха сиворотка, сухе та згущене молоко, вершкове масло раніше експортувались морем. Сьогодні ми змушені здійснювати експорт залізницею та автотранспортом. Через проблеми на митниці автівки стоять на кордоні до тижня, а вагони інколи до двох місяців. 

22 червня це питання буде розглядатися на засіданні штабу. Зараз ми збираємо інформацію та готуємо пропозиції. Сподіваємось на зрушення на краще.

Всі говорять про необхідність термінового вивозу з України зерна, тобто сировини. Мені здається, що нам потрібна інша стратегія. В структурі українського зернового експорту близько 70% - кукурудза, яка йшла на корм худоби в Турції та Китаї. Я вважаю, що Україні треба зосередитись на розвитку власного тваринництва та експортували продукцію перероблення, з більшою доданою вартістю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ольга Палій