Верховна Рада під час війни: Дмитро Кисилевський про гучні відставки та відновлення України

Останні дні стали дуже насиченими для України. російські ракетні обстріли, корупційні скандали та гучні відставки. На цьому тлі Верховна Рада продовжує очищувати себе від колаборантів та зрадників та приймати важливі закони. Про те, як работає український парламент під час війни в інтерв’ю радіо Інформатор FM розповів народний депутат Дмитро Кисилевський.

Як працює Верховна Рада під час війни?

24 лютого Верховна Рада зранку проголосувала за введення військового стану та за ще кілька важливих рішень. І після цього навіть в часи, коли в Києві було досить страшно, депутати збиралися.

“Раніше в ВР постійно були дискусії, сварки. Обговорення кожного законопроєкту могло тривати тижнями. Зараз все інакше. Під час війни ці дискусії проводяться за межами сесійної зали. Вони проходять в рамках комітетів, погоджувальних рад, а в зал виносяться законопроєкти, за якими є консенсус. Тому зараз ВР збирається на кілька пленарних днів на місяць, а в інші дні депутати працюють в комітетах та готують законопроєкти до винесення в зал”, - каже Дмитро Кисилевський.

За словами народного депутата, під час повітряної тривоги всі спускаються в укриття. Навіть якщо пленарне засідання переривається на кілька годин, всі депутати повертаються до зали.

“Люди питають, чи не по розбігалися депутати. Ні. Є зрадники, якими займаються правоохоронні органи. Але більша частина законопроєктів приймається конституційною більшістю (300+ голосів), - каже Дмиро Кисилевський, - Особисто я повернув собі той графік, що був до повномасштабного вторгнення. Один тиждень на місяць я працюю в окрузі. Два тижні в місяць - пленарні засідання або робота в комітетах. Один тиждень - поїздки по промисловим підприємствам по всій Україні, що є частиною моєї комітетської роботи”.

Чи варто позбавляти мандату народних депутатів?

Восени ЗМІ публікували указ про припинення громадянства декількох осіб, серед яких були і нардепи: Ігор Васильковський (фракція "Слуга народу") і Вадим Рабінович (раніше – ОПЗЖ). 3 листопада ВРУ підтримала постанови про позбавлення їх мандатів. 11 січня у своєму відеозверненні Президент Володимир Зеленський повідомив, що припинив громадянство України чотирьох депутатів Верховної Ради, яким повідомлено про підозру у державній зраді, – Віктора Медведчука, Тараса Козака, Рената Кузьміна та Андрія Деркача. Через два дні український парламент позбавив їх депутатських крісел. Також мандату лишився Андрій Аксьонов. 

“Є суспільний запит на те, що колаборанти, зрадники або ті, хто представляв проросійські партії, не мають бути в парламенті. З іншого боку, ці люди були обрані до ВР українськими громадянами. ОПЗЖ набрала чимало голосів на парламентських виборах, - каже Дмитро Кисилевський, - Тож, моя політична позиція: зрадників, колаборантів, російських агентів у ВР не має бути. Частиною цієї політичної позиції є заборона окремих партій. Але з юридичної точки зору, позбавляти народного депутат мандата треба в конституційний спосіб. Саме цим Україна відрізняється від росії: маємо діяти за законом, а не “по понятіям”. Тим більше в питаннях, що регулюються Конституцією”.

Як зазначив народний депутат, якщо правоохронні органи виявили, що у людини є паспорт іншої країни, це є підставою для втрати громадянства. А втрата громадянства є підставою для втрати мандату народного депутата. Це одна з підстав позбавлення парламентаря цього статусу, передбачена Конституцією. Якщо порушити Конституцію в цьому питанні, то позбавлений мандату депутат через суд відновить свій статус.

Корупційні скандали

Останніми днями Україною прокотилася низка корупційних скандалів. Деякі чиновники змушені були подати у відставку. 

“Українське суспільство хоче справедливості. Ми хочемо, щоб ті, хто дозволив собі під час війни красти, були покарані жорстоко та справедливо. Мільйон українських громадян воює з ворогом, мільйони людей віддають частину своїх зарплат на підтримку армії. Якщо якийсь чиновник намагається в такий час додатково заробити, такий чиновник країні не потрібен”, - каже Дмитро Кисилевський.

Народний депутат вважає, що у суспільства спрацював захисний механізм. В Україні є незалежна журналістика. Проводяться та публікуються розслідування. Звичайно, це не подобається їхнім фігурантам цих. Але що ж робити? 

“Інформація про правопорушення стала відома і влада відреагувала, притягнувши їх до політичної відповідальності. Якщо правоохоронні органи добре проведуть свою роботу, за політичною відповідальністю (відставкою) має послідувати юридична відповідальність, - каже Дмитро Кисилевський. - Верховна Рада, в свою чергу, прийняла необхідні закони, які дозволяють працювати правоохоронним антикорупційним органам. Інституції створені, люди в них на роботу прийняті, повноваження надані, бюджет виділено. Тепер, шановні правоохоронці, працюйте, будь ласка. Принесіть докази, щоб суд зміг покарати крадіїв, якщо вони дійсно крадії”.

Як подолати безробіття в Україні?

Ще перед форумом у Давосі міністр економіки України оголосила цифру безробіття в нашій країні - це 30%.  В абсолютних цифрах це 2,6 млн безробітних. І ці дані не враховують людей, які виїхали за межі країни. Щоправда, до цієї статистики увійшли ті, хто працює неофіційно. З точки зору державної статистики вони безробітні, але насправді це не так. Ці люди мають неофіційний заробіток та отримують зарплату в конверті. Але навіть з цими застереженнями рівень безробіття вражає.

Дмитро Кисилевський вважає причиною такого стану речей війну. На його переконання, щоб підвищити рівень зайнятості, Україна має перемогти. Але вже зараз уряд робить певні кроки, щоб подолати цю проблему.

• ЄРобота - система грантів для тих, хто готовий започаткувати власну справу. Вже біля 20 тис. грантів для малого бізнесу вже видано. Тобто 20 тисяч українців не лише отримали роботу, а й, можливо, створили робочі місця для інших.
• Армія відновлення - програма, за якою безробітні залучаються до суспільно-корисних робіт. Особливо це актуально для регіонів, де близько йдуть бойові дії та є потреба в розборі завалів. За цю роботу люди отримують мінімальну заробітну плату, 6700 грн. Це вже краще, ніж нічого.

“Після війни ми побачимо, що Україна втратила значну частину промисловості, яка давала зайнятість. Заводи Харкова, Маріуполя, Нікополя, Кривого Рогу та інших міст постраждали або зруйновані вщент. Але саме відновлення промисловості, зокрема, переробної промисловості є тим, що може швидко забезпечити зайнятість. Тож, говорячи про “план Маршалла” для України, ми маємо розуміти, що найголовніше його завдання - реіндустріалізація нашої країни, відновлення переробної промисловості, що забезпечить створення робочих місць для українців”, - каже Дмитро Кисилевський.

Закон про локалізацію як локомотив відновлення української економіки

З 1 січня піднялася до 15% українська складова, яка вимагається при закупівлі товарів машинобудування за державні кошти. Ця норма міститься в розробленому Дмитром Кисилевським Законі про локалізацію. Цей закон передбачає, що коли держава купує локомотив, тролейбус чи трамвай, вона має вимагати, щоб у його виробництві була певна частка, вироблена в Україні. Закон почав працювати минулого року. Тоді була вимога місцевої складової в обсязі 10%. З 1 січня вона збільшилась до 15% і буде рости щороку, додаючи по 5%, доки не сягне 40%. Поки що йдеться лише про продукцію машинобудування. Але народний депутат сподівається розширити перелік товарів, на які буде розповсюджуватись норми цього закону. Це буде давати роботу українським підприємствам, які, в свою чергу, найматимуть на роботу українських громадян. Тобто ті гроші, які ми як платники податків, сплатили державі, будуть працювати на те, щоб у українських громадян була робота в своїй країні. 

“Якщо ми купуємо тролейбус, виготовлений в Туреччині, ми даємо роботу громадянам Туреччини або тим громадянам України, які поїхали працювати до Туреччини, - каже Дмитро Кисилевський, - Закон про локалізацію працює. Ми маємо чимало гарних прикладів цього. Наприклад, Львівська ОДА закупила понад 200 шкільних автобусів українського виробництва. Державна служба з надзвичайних ситуацій - пожежні машини, зроблені в Україні. Таких прикладів багато. Під час війни цей закон допоміг українським підприємствам втриматися, а українським громадянам, які на них працюють, мати зарплату”.

Проєкти, що реалізуються у Дніпрі

В умовах війни активно працює депутатська приймальня Дмитра Кисилевського, при чому зразу у двох форматах: виїзному (депутат на запрошення виборців виїжджає на місце проблеми) та в ДК Металург. Дмитро Кисилевський розповів, які проєкти він реалізує на своєму виборчому окрузі в Дніпрі.

• “В’язальний батальон” - це проєкт залучення до допомоги ЗСУ тих, хто хоче щось робити, але не має достатньо ресурсів. Дніпрянки, що мають вільний час та бажання допомогти, вже зв’язали понад 600 пар теплих шкарпеток для бійців. Найближчими днями ми передамо їх нашим захисникам.
• “Пряники для захисників” Діти розмальовують пряники для ЗСУ. Хлопцям приємно. А діти змалечку долучаються до спротиву окупантам.
• Волонтерство. Дмитро Кисилевський регулярно займається волонтерською допомогою збройним силам. Доводиться знаходити то генератори, то автомобілі, то знаряддя для саперів.
• Вода для лівого берега. В жовтні Дмитро Кисилевський з однодумцями розпочав проєкт створення облаштування свердловин з водою без залучення бюджетних коштів. В Індустріальному районі вже облаштували 13 колонок, де містяни можуть набрати води. В планах продовжити цю практику в Самарському районі. Зараз ці колонки вирішують проблему доступу до води, якщо під час російських обстрілів відбудеться знеструмлення водогону. Але і по закінченню війни ці колонки стануть в нагоді.

“Зараз мерія Дніпра заходилась теж облаштовувати свердловини на лівому березі. І це дуже добре. Ми розпочали цей процес в рамках приватної ініціативи за спонсорські кошти. Місто має набагато більший ресурс, тож може зробити більше. Робити справу за приватні кошти можна швидко. Для залучення муніципальних грошей потрібен час на проходження всіх передбачених законом процедур. Так чи інакше, на лівому березі вже є кілька десятків свердловин. Місто має плани продовжувати цю роботу. Все це на користь містянам”, - каже Дмитро Кисилевський.

Відставка Валентина Резниченка

Валентин Резниченко очолив Дніпропетровську облдержадміністрацію за каденції президента Порошенка. На місцеві вибори 2020 року він йшов з партією “Пропозиція”, яку очолював мер Дніпра Борис Філатов. Пізніше вже президент Зеленський знову призначив Валентина Резніченка очільником Дніпропетровської ОДА. 

“Це свідчить про те, що Валентин Резніченко не витрачав час на політику. Він був сконцентрований на виконанні своїх обов’язків”, - каже Дмитро Кисилевський.

Він зазначає, що у 2015-2019 рр., коли ще не було “Великого будівництва”, в Дніпропетровській області активно будувалися школи та садочки, розчищувались річки. Вся ця робота стала прообразом “Великого будівництва”. 

“Дніпропетровська область запропонувала державі загальнонаціональний проєкт,  розроблений командою Резниченка, - каже Дмитро Кисилевський. - У 2022 році ОДА перетворились на обласні військові адміністрації. На них було покладено обов’язки організації оборони територій. В Дніпропетровській області для цього було зроблено достатньо. Крім організації власної оборони, Дніпропетровщина допомогла й сусіднім областям. Тепер виникає питання: хто очолить Дніпропетровську область? Це великий потужний регіон, має важливе значення до оборони. Тож для нашого регіону потрібна сильна кандидатура”.