У Німеччині різко впала кількість біженців: на це вплинули й українці
У першому кварталі 2026 року Німеччина зафіксувала падіння заяв на притулок на 23% і опустилася на четверте місце в Європі
У Німеччині суттєво скоротилася кількість нових заяв на надання притулку. За перші три місяці 2026 року показник зменшився на 23% у річному вимірі. Вперше з 2015 року країна більше не є лідером у Європі за кількістю звернень і посідає лише четверте місце. Однією з головних причин називають різке зменшення заяв від сирійців та українців.
Про це повідомляє Die Welt із посиланням на конфіденційний звіт Європейської комісії. За даними видання, у першому кварталі 2026 року в Німеччині зареєстрували 28 922 нові заяви про надання притулку. Це на 23% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Таким чином Німеччина вперше з 2015 року опустилася на четверте місце в європейській статистиці щодо надання притулку. Найбільше заяв за цей період подали у Франції - 34 643. Далі йдуть Іспанія - 32 630 та Італія - 32 602. Найнижчі показники зафіксовані в Угорщині - 26 та Словаччині - 35 заяв.
Як зазначає видання, кількість звернень від громадян Сирії скоротилася на 63% - до 5556. Від громадян України також надійшло значно менше заяв. Їхня кількість становила 4073, що на 57% менше, ніж торік.
"Експерти назвали зменшення кількості заяв про надання притулку від сирійців та українців основною причиною різкого падіння кількості заяв про надання притулку в Німеччині", - йдеться у матеріалі.
Серед інших причин називають новішу жорсткішу міграційну політику ЄС під керівництвом єврокомісара з питань міграції Магнуса Бруннера, а також посилення курсу німецького уряду на чолі з міністром внутрішніх справ Александром Добріндом.
Видання також пише, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після зустрічі із сирійським президентом Ахмедом аль-Шараа в Берліні заявив, що 80% сирійців, які проживають у країні, мають повернутися додому протягом найближчих трьох років. За наведеними даними, нині в Німеччині проживає 940 000 громадян Сирії.
Згідно зі звітом, в Ірані через війну зі США та Ізраїлем домівки втратили до 3,2 мільйона людей. Також дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців свідчать, що наразі 5,5 мільйона людей у Сирії залишили свої домівки через насильство та відсутність перспектив.
"Ситуація в країнах Перської затоки також залишається напруженою і є складною для мігрантів у регіоні, серед яких лише шість мільйонів осіб з Бангладеш, які наразі перебувають у регіоні Перської затоки", - йдеться у звіті.
Мовний бар’єр та низькі зарплати: інтеграція українців у Німеччині
Українські біженці, які прибули до Німеччини у перші пів року повномасштабного вторгнення, демонструють рекордні темпи працевлаштування порівняно з мігрантами попередніх хвиль. Згідно з аналізом Інституту досліджень ринку праці (IAB) рівень зайнятості серед цієї групи сягнув 50% лише за три з половиною роки. Для порівняння: біженцям "хвилі 2015 року" знадобилося шість років, щоб досягти аналогічного показника.
Попри таку динаміку, середній дохід працюючого біженця становить 1 455 євро, що майже вдвічі менше за заробітки місцевого населення. Навіть після підвищення мінімальної зарплати до 13,90 євро за годину на початку 2026 року, більшість українців залишаються у низькооплачуваному секторі. Висока кваліфікація часто не рятує від фінансового розриву: через мовний бар'єр лікарі та інженери змушені працювати на заводах і складах.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
