Рада адвокатів України визначилася з кандидатами до Конкурсної комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Ми вирішили уважніше придивитися до тих, кому РАУ готова довірити важливу суспільну місію – визначати тих, хто буде формувати суддівський корпус та оцінювати кваліфікацію суддів. І з подивом помітили, що одним з кандидатів у ВККС є скандально відомий Олексій Шевчук.
Ім’я Шевчука у медіа-просторі спливало доволі часто. Як правило – у негативному контексті. За його спиною – цілий шлейф «темних» справ, корупційних скандалів та звинувачень у пособництві особам, які сьогодні відверто працюють проти України. А крім того, зв'язки з одіозними проросійськими політиками, роль співведучого на скандальному телеканалі тощо.
Зокрема, Олексій Шевчук досить тісно був пов’язаний з одіозним Андрієм Портновим, який був відомий своєю антиукраїнською позицією та роботою в інтересах Москви. Також він був ідейним натхненником багатьох політичних та юридичних атак на українських патріотів. Після смерті Портнова його так звані «адвокати» продовжують працювати та впливати на прийняття рішень суддями.
Шевчук неодноразово потрапляв у поле зору ЗМІ саме через співпрацю з Портновим. Він брався за захист осіб, які стійко асоціюються з проросійськими колами і які зараз обвинувачуються у корупції, державній зраді чи співпраці з Росією. Згадаємо лише декількох з них.
Вже під час повномасштабної війни він захищав у суді проросійську журналістку Світлану Крюкову із забороненого в Україні видання «Страна.юа». Крюкова неодноразово потрапляла в скандали, пов’язані з антиукраїнською риторикою, а її захист Шевчуком лише додав питань до його репутації. До речі, саме Портнова пов’язували з фінансуванням цього антиукраїнського видання.
Ще одним одіозним клієнтом Шевчука був Ілля Кива із забороненої в Україні проросійської партії ОПЗЖ, якого звинувачували у державній зраді та співпраці з росією. Кива відкрито підтримував російську агресію, а його захист Шевчуком викликав обурення в суспільстві. У 2023 році Етична рада відмовила Шевчуку в призначенні на посаду члена Вищої ради правосуддя, зокрема, через його зв’язок із Кивою, зазначивши, що адвокат не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Ексвласник підприємства «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв, якого звинуватили у співпраці з Росією та сприянні постачанню обладнання для російської авіації, також є клієнтом Олексія Шевчука. Захист Шевчуком Богуслаєва в черговий раз підсилив підозри щодо його зв’язків із проросійськими колами.
Володимир Рубан – фігурант справи про підготовку терактів і співпрацю з окупаційною владою «днр». Його справа викликала значний резонанс, а участь Шевчука додала нових питань до його репутації.
Ці справи об’єднує одна спільна риса: більшість клієнтів Шевчука повʼязані з проросійськими силами або замішані у корупційні скандали. Постійна участь адвоката в захисті таких осіб свідчить про те, що вони йому довіряють, а це, своєю чергою, може вказувати на його політичні чи ідеологічні симпатії. Аргумент, що адвокат не несе відповідальності за дії клієнта, в сучасних умовах не зовсім доречний. Саме ці клієнти Шевчука принесли війну в Україну та заохочують вбивства українців.
Крім заплямованої адвокатської діяльності Олексій Шевчук вже під час війни встиг відзначитися участю в корупційних скандалах. Зокрема, щодо розкрадання гуманітарної допомоги у Львівській області та переправлення військовозобов’язаних за кордон.
У березні 2022 року Шевчук був позаштатним радником голови Львівської обласної військової адміністрації, очолював координаційний гуманітарний штаб. Саме в цей період було зафіксовано численні порушення, пов’язані з розподілом гуманітарної допомоги та незаконного переправлення людей за кордон.
Так, Олексій Шевчук фігурує у кримінальній справі № 12023140000000872 від 21 червня 2023 року за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України (незаконне переправлення осіб через державний кордон). Після аналізу бази даних волонтерів, внесених до системи «Шлях» Львівською обласною військовою адміністрацією (ЛОВА) на прохання різних громадських організацій, виявилось що більшість були так чи інакше пов'язані з Олексієм Шевчуком. Звичайно, що ці люди назад в Україну не повернулися.
Цікаво, що тут також не обійшлося без Портнова. За повідомленням журналістів видання «Схеми», у березні 2022 року з України в протизаконний спосіб виїхав син проросійського політика Андрія Портнова – через систему «Шлях», як волонтер, за підписом голови ЛОВА. Саме тоді, коли Шевчук був позаштатним радником, Дуже дивне співпадіння, чи не так?
На схемі, що подана нижче, можна простежити зв’язки між організаціями, чиїх волонтерів ЛОВА вносила до «Шляху», та Олексієм Шевчуком.
Крім того, ім'я Шевчука згадується у контексті зникнення гуманітарної допомоги від американських волонтерів на суму понад 33 мільйони гривень, яку ЛОВА отримувала для потреб ЗСУ. Журналісти NGL.media намагалися отримати коментарі від Шевчука щодо цієї ситуації, але він проігнорував запити.
Не гребував Шевчук також співпрацею з проросійськими медіа. Зокрема, він був співведучим журналістки Наталії Влащенко на телеканалі ZIK, що належав структурам, близьким до Віктора Медведчука. Тоді Шевчука неодноразово звинувачували у поширенні дезінформації та антиукраїнської пропаганди.
Але один з найбільш огидних скандалів за участі Шевчука – це його публічне приниження та насміхання з Масі Найєма, який отримав на фронті тяжке поранення – втратив око.
Шевчук дозволив собі публічно назвати Найєма «піратом», натякаючи на його інвалідність. Такий низький вчинок могла собі дозволити лише людина, яка взагалі не розуміє, що таке юридична етика, повага до колег (Масі Найєм – також юрист і адвокат), ветеранів і поранених.
До речі, через ці дискредитаційні висловлювання щодо Найєма Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області тоді вирішила відібрати у Шевчука адвокатське свідоцтво. А тепер Шевчуку вирішили довірити самому визначати професіоналізм суддів та обирати, хто з них має моральне право судити інших.
Підсумовуючи, зазначимо, що є багато запитань до професійності та доброчесності самого Олексія Шевчука. Під час війни, коли держава бореться за своє існування, такі «адвокати» мають стати об’єктами пильної уваги правоохоронних органів. А не намагатися пролізти на посаду, де вони визначатимуть, хто гідний бути хранителем правосуддя.