Цілком таємно: про що в Анкарі домовлялися спецслужби США та росії?

Американсько-російські перемовини, які у понеділок відбулися в Анкарі, стали міні-сенсацією останніх днів. Вони вибиваються з ряду не лише зміною звичного для таких зустрічей "російського візаві". Важливо також, що це перший контакт face-to-face між представниками Вашингтону та москви після вторгнення рф в Україну. Що означає "турецька зустріч" директора ЦРУ Вільяма Бернса з керівником служби зовнішньої розвідки Сєргєєм Наришкіним для світу та України?  

Офіційне пояснення

Зустріч не була анонсована і відбулася в непублічному форматі. Лише після того, як вона закінчилася, стало відомо: директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс зустрівся зі своїм російським колегою, щоб застерегти росію від використання ядерної зброї в Україні. Про це, як випливає з повідомлення Reuters, офіційно заявив неназваний представник Білого дому. 

Рада національної безпеки США при цьому поспішила всіх запевнити у тому, що зустріч Бернса і Наришкіна жодним чином не стосувалась питання врегулювання війни в Україні. Україну про неї, стверджують у Вашингтоні, поінформували заздалегідь.

"Президент Байден неодноразово наполягав на тому, що Україна, а не Америка, буде диктувати, як і коли розпочнуться переговори про припинення війни. Але на найвищому рівні уряду США виникли розбіжності щодо того, чи тиснути на Україну, щоб вона прагнула дипломатичного припинення війни з Росією, – коментує мету "турецької зустрічі" Бернс-Наришкін The New Times. – При цьому високопоставлений американський генерал Марк А. Міллі закликав до проведення зустрічей за закритими дверима, на яких Україна повинна вести переговори, щоб закріпити свої останні досягнення".

Лідери США та Європи, пише авторитетне американське видання, бачать наразі свою мету в стримуванні війни з Україною та утриманні президента рф путіна від використання тактичної ядерної зброї чи іншої зброї масового знищення в конфлікті. І хоча хазяїн кремля заперечив готовність москви застосувати ядерну зброю в Україні, в Білому домі знають, що високопоставлені російські військові керівники нещодавно обговорювали таку можливість. Тож, тема ймовірного застосування росією ядерної зброї була центральною в розмові очільників спецслужб рф та США. Але не єдиною.

За повідомленням тієї ж Ради нацбезпеки США, Бернс планував підняти на зустрічі питання про громадян США, які затримані рф і перебувають у місцях позбавлення волі. Адміністрація Байдена намагається повернути додому зірку W.N.B.A. Брітні Ґрінер, яка, будучи засудженою російським судом за контрабанду наркотиків, отримала дев’ять років ув’язнення, а також колишнього морського пехотинця Пола Вілана, якого росіяни звинуватили у шпигунстві та відправили за грати на 16 років. Заради свободи двох американців Білий дім запропонував звільнити російського торговця зброєю Віктора Бута, який ув'язнений в США.

Неофіційні версії

Втім, міжнародні експерти вважають, що чергове попередження російській стороні про наслідки застосування нею тактичної ядерної зброї – лише формальний привід негласних перемовин Вашингтона з кремлем. Що ж стосується справжнього предмету розмови Бернса та Наришкіна, то спектр думок тут доволі широкий. Найбільш популярна з них: сторони зустрілися для обговорення так званої формули Саллівана.

Помічник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван, як відомо, є автором компроміса в рамках великої угоди між росією та колективним Заходом. Його суть у тому, щоб досягти миру в Україні на певних умовах, а після сформулювати правила гри в рамках нової світової архітектури.

"Америка, як вважається, тисне на Київ, щоб той пом’якшив вимоги, інакше західна допомога може скоротитися. Потенційні учасники це заперечують: на Заході повторюють іншу формулу – нічого про Україну без України. Остання, як і раніше, озвучує умови, які навряд чи влаштують росію. Проте офіс Володимира Зеленського змушений постійно з цього приводу висловлюватись у різних ракурсах. Що, втім, не дивно – якщо питання наполегливо ставлять, то на них доводиться відповідати", – пишуть аналітики в Телеграм-каналах.

Сам Салліван запевняє, що ні на кого не тисне, але викладає своє бачення проблеми. Він же помічник – ось і допомагає: “Але вибір за українськими союзниками як вони вирішать, так і буде”

Чому Бернс?

Директор ЦРУ Вільям Бернс має великий досвід роботи в росії. Для достатньої вагомості цієї фігури вистачило б лиш того, що він очолює головне розвідувальне агентство Америки. Але до того ж цей 66-річний чоловік є досвідченим дипломатом, резюме якого включає два візити до росії, у тому числі роботу посла США у 2005—2008 роках.

"Бернс багато років спостерігав за путіним, і мало хто в уряді США мав більший особистий досвід спілкування з російським диктатором. Останнього разу директор ЦРУ контактував з російськими посадовцями, коли приїздив до Москви з намаганням переконати путіна не починати вторгнення в Україну", – написало про Бернса видання Politico, назвавши його головним путінологом Вашингтона.

Вільям Бернс прилетів до москви в листопаді 2021 року, щоб повідомити російським офіційним особам, що Сполучені Штати знають про російські плани і дадуть силову відповідь на будь-яке вторгнення. Він спілкувався по відео з путіним, який на той момент перебував у Сочі.

"Бернс дуже зрілий, він дуже досвідчений, він дуже стриманий, він дуже розсудливий у тому, що говорить. З усіх цих причин, а також через його досвід спілкування з путіним ми прислухаємося до нього", – охарактеризував директора ЦРУ колишній посол США в Україні Вільям Тейлор, який давно знайомий з Бернсом.

Чому Наришкін?

Раніше "перекинутися словєчком" з Бернсом, зазвичай, полюбляв секретар ради безпеки рф Ніколай Патрушев, іноді навіть вигадуючи приводи для зустрічі там, де їх не було. Як, прикладом, у вересні 2021 року, коли Патрушев неочікувано вилетів у Делі, де тоді перебував директор ЦРУ. Про цю “секретну зустріч” стало відомо із її спростування самим Патрушевим. З чого спостерігачі зробили висновок: він зробив це для того, щоб викликати підозри у веденні секретних перемовин і продемонструвати незамінність у міжнародних контактах із спецслужбами США.  

У передвоєнному візиті Бернса до москви брали участь усі три ключові “спецслужбовці” – Патрушев, Наришкін та директор фсб рф Бортніков. Те, що цього разу для перемовин американці обрали Наришкіна, а не Патрушева, аналітики вважають показовим.

"Вважається, що на відміну від жорсткого “яструба” Патрушева Наришкін уособлює більш м'яку позицію москви. Він не здатний витримувати емоційного тиску, і тому, скоріш за все, його роль на сьогодні – лише передати інформацію", – говорять експерти.

На їхню думку, Наришкін обраний на роль контактера саме через свою нерішучість на історичному засіданні раді безпеки рф, яке відбулось 22 лютого 2022 року. 

"Пам'ятаючи його переляк перед путіним у питанні про початок СВО, Захід може вирішити, що “цей мямля і підпише нам хоч беззастережну капітуляцію”. Але пан Наришкін, звісно, ​​нічого не підпише – не має таких повноважень. Та й із собою привіз не більше ідей, ніж йому поклали у "дипломат" із відома президента", – пишуть прокремлівські Телеграм-канали.

До цього варто додати, що сам керівник служби зовнішньої розвідки рф завжди прагнув до прямих особистих контактів з директором ЦРУ, користуючись різними приводами на кшталт “спільної боротьби країн-партнерів з радикальною ісламізацією південної Євразії”. Одного часу через такі настирливі спроби його навіть підозрювали у зайняти крісло Лаврова у міністерстві закордонних справ рф.

Втім, Наришкіну приписують і куди більш вагомі амбіції – багато років він перебуває у статусі ймовірного наступника путіна на президентській посаді. Хоча на цьому полі в нього багато конкурентів, у тому числі і секретар радбезу Ніколай Патрушев. Але після “турецької зустрічі”, вважають спостерігачі, власні рейтинги керівника служби зовнішньої розвідки рф суттєво зросли: роль каналу екстреного зв'язку з “партнерами, що відірвалися”, зараз для кремля дуже вагома.

Виключно для підтримки контактів? 

Повертаючись до самих російсько-американських переговорів у Анкарі, варто зауважити, що очікувати від них швидких очевидних результатів було б наївно. Дехто вважає, що ця зустріч поклала початок переговорів щодо умов заморозки фронту та переходу до торгу, який має йти, доки не замерзне бруд і не підтягнуться мобілізовані.

Однак невипадково у той же день пролунала чітка і неоднозначна заява командувача Збройними силами України Валерія Залужного.

"Українські військові не приймуть ніяких перемовин, домовленостей чи компромісних рішень. Умова для переговорів одна – росія має залишити всі захоплені території", – написав Залужний у своєму Твиттері.

Багато хто з експертів вважає, що переговорну тему розкручують штучно. Поза тим, нічого конкретного, що можна сприймати як навіть найменший натяк на хоч якийсь прогрес у досягненні домовленостей між росією та Заходом, на сьогодні не існує. А щодо зустрічі в Анкарі, то великим державам завжди є що обговорити навіть без України.

Раніше Інформатор повідомляв, що у Білому домі пропонують Україні "ставити адекватні умови" для перемовин.

Також ми писали про те, що путін звинуватив Захід у розпалюванні війни в Україні і знищенні газопроводів

Ольга Чорна