Експерт очікує, що курс долара у травні може коливатися в межах 43,8-44,8 грн, курс євро залежно від зовнішньої кон’юнктури, світових котирувань та нафтової динаміки може перебувати в діапазоні 50-52,5 грн
Ситуація на світових ринках залишається нестабільною, зокрема, через напруження в районі Ормузької протоки, що впливає на торгівлю та валютні коливання. Водночас на курс долара в Україні традиційно тиснуть і внутрішні чинники. Що буде з курсом долара у травні 2026 року, розповів віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов.

Як розповів експерт, у травні валютний ринок України залишатиметься під впливом одразу кількох груп чинників:
Однак серед усіх цих факторів визначальною, як і раніше, буде роль Національного банку. Саме від дій регулятора залежатиме, наскільки ринок збереже рівновагу, а курсові рухи не перетворяться на ланцюг нервових і хаотичних реакцій. Передусім слід враховувати, що на ринку й надалі діятиме режим “керованої гнучкості”. Саме він сьогодні є одним із головних запобіжників від різких і неконтрольованих курсових коливань. Безумовно, щоденні зміни курсу можуть бути доволі відчутними, а інколи й супроводжуватися підвищеною волатильністю. Однак така мінливість не означає втрати контролю. Її стримуватимуть валютні інтервенції, завдяки яким Нацбанк врівноважуватиме попит і пропозицію.
“За нашими оцінками, упродовж травня обсяг валютних інтервенцій може сягати в середньому до $800 млн на тиждень, і в нинішніх складних умовах це цілком можна вважати прийнятним ресурсом для стабілізації ринку”, — заспокоїв експерт.
Окремий блок впливу — монетарна політика НБУ. Саме вона може істотно позначитися і на міцності гривні, і на поведінці громадян та бізнесу щодо купівлі валюти. За підсумками квітня споживчі ціни, найімовірніше, продовжать зростати.
“Ми не виключаємо, що інфляція за місяць може становити в середньому 1,5-2%, а в річному вимірі сягнути 8,8-9,3%. За таких умов логіка регулятора може зводитися до посилення гривні та підвищення привабливості гривневих інструментів заощадження, насамперед депозитів”, — продовжив банкір.
Саме тому не можна виключати, що НБУ вже найближчим часом скоригує облікову ставку та інші монетарні параметри. Найближче засідання монетарного комітету заплановане на 30 квітня, і саме на ньому можуть бути ухвалені відповідні рішення. Якщо економічні обставини вимагатимуть жорсткішої реакції, облікова ставка може зрости до 15,5-16%. Синхронно можуть бути переглянуті й інші інструменти. Зокрема, ставка за тримісячними депозитними сертифікатами, яка є базовою для формування дохідності гривневих депозитів, може підвищитися до 19-19,5%.
Фактично це означатиме майже автоматичне збільшення ставок за депозитами на 0,5-1 в. п. У такому разі максимальні ставки за гривневими вкладами можуть досягти 17%, що дозволить не просто утримати інтерес до гривневих заощаджень, а й суттєво компенсувати інфляційні втрати.
Ще один вагомий фактор травня — можливе розблокування кредиту ЄС на €90 млрд та отримання перших траншів у межах цієї програми. Для України це має не лише фінансове, а й психологічне значення. Міжнародна допомога дає змогу покривати частину бюджетних потреб, підтримувати макрофінансову рівновагу і зберігати базові умови для функціонування економіки навіть у надскладний воєнний період.
“Нагадаю, що в державному бюджеті України на 2026 рік потреба в міжнародній фінансовій допомозі оцінена у 2,079 трлн грн, що за закладеним у бюджет середньорічним курсом 45,7 грн/$ відповідає приблизно $45,5 млрд. Водночас від початку 2026 року Україна вже отримала щонайменше $6,8 млрд зовнішнього фінансування: за даними НБУ, станом на 20 березня надійшло $5,5 млрд, а 1 квітня Україна додатково отримала від Японії майже $1,3 млрд гранту”, — повідомив експерт.
Яким буде курс долара у травні 2026 року, залежатиме і від зовнішніх факторів, передусім ситуації на Близькому Сході, яка може впливати на динаміку світових цін на нафту. Експерт попередив, що тут простих сценаріїв немає, а будь-які прогнози потребують великої обережності. Якщо нафта дорожчатиме, це посилюватиме інфляційний тиск у світі, і Україна також відчує цей ефект. Якщо ж вартість пального знижуватиметься, це, найімовірніше, стане не каталізатором здешевлення, а радше фактором збереження відносної рівноваги. Навіть за умов певного зниження воєнної напруги ринок ще довго залишатиметься в інерційному стані непевності, а отже нафтові ціни, порівняно з січнем-лютим, навряд чи швидко повернуться до відчутно нижчих рівнів.
Нафтовий чинник важливий для України ще й тому, що він безпосередньо впливає на світове співвідношення євро/долар, а отже — і на внутрішній курс євро. Для українського ринку це надзвичайно важливо, адже вартість євровалюти визначається не лише курсом гривні до долара, а й тим, як саме виглядає міжнародна пара євро/долар.
Якщо ціни на нафту зростатимуть, це здатне посилити позиції долара, і тоді котирування євро/долар можуть перебувати в межах 1,10-1,13. Якщо ж на ринку нафти спостерігатиметься зниження цін або ж їх стабілізація на поточних рівнях, цілком імовірним є діапазон 1,15-1,18. Для українців це означатиме досить рухливий курс євро, адже кожна “сота” у співвідношенні з доларом — це орієнтовно 0,5 грн у вартості євровалюти.
Не варто також ігнорувати ще один великий чинник — сам перебіг війни, адже він теж впливатиме на курс долара у травні 2026. Ідеться не лише про емоційний або психологічний тиск, а про цілком практичні наслідки для економіки. Удари по енергетичній та транспортній інфраструктурі можуть послаблювати можливості бізнесу працювати стабільно, порушувати логістику, створювати додаткові витрати та, як наслідок, тиснути на споживчі ціни. Війна залишається далекою від завершення, а отже цей чинник і надалі буде одним із потенційних тригерів для валютного ринку.
“Загалом ми очікуємо, що курс долара у травні може коливатися в межах 43,8-44,8 грн. Натомість курс євро залежно від зовнішньої кон’юнктури, світових котирувань та нафтової динаміки може перебувати в діапазоні 50-52,5 грн”, — розповів Мамедов.
Тобто травень, найімовірніше, не стане місяцем шоків, але точно залишиться періодом уважного балансування між внутрішньою стійкістю та зовнішньою непевністю.