«Відмовляються виїжджати, бо бояться втратити останнє": як протікає життя на звільнених територіях Харківської області

Селища Циркуни та Черкаські Тишки розташовані буквально за 20 кілометрів від Харкова, якраз поряд із Північною Салтівкою, яка найбільше зазнала ворожих обстрілів. Населені пункти були під окупацією, невдовзі їх звільнили ЗСУ, багато людей виїхали, але є такі, які продовжують там залишатися попри регулярні обстріли.

Про це Інформатору розповідає волонтер Стас Жадан. Він разом із друзями їздить туди, щоб хоч якось допомогти місцевим мешканцям. 

«Селища звільнені, але жити там неможливо. Більшість будинків зруйновані дощенту. Ми пропонуємо людям виїхати, у місті надають житло, але їхати хочуть одиниці. Газу, світла там немає. Люди готують їжу на багатті. Мобільний зв'язок ловить через один раз. Доставка гуманітарної допомоги мінімальна. Якщо в Циркуни ще хоч хтось їде з волонтерів, то в Черкаські Тишки набагато рідше. Місцеві жителі розповідають, що не можуть кинути тварин, велику рогату худобу. Вони бояться мародерств, бо коли там були окупанти, то крали продукти, одяг, а їхнє головне керівництво вивозило на «Уралах» всю поспіль техніку - холодильники, мікрохвильові печі, пральні машини»,- каже волонтер. 

Крім цього, місцевим жителям окупанти пропонували виїхати до Росії, в Україну нікого не випускали. З награбованих продуктів у самих же людей рашисти намагалися зробити подачки у вигляді гуманітарної допомоги та роздавали показово, але місцеві не йшли на контакт.

Пенсіонери, що зневірилися, за словами волонтера, не боялися загарбників і говорили все, що про них думають. Представники л/днр розповідали місцевим, що вони терпіли всі 8 років, а тепер прийшла їхня черга. Також були випадки, коли мирним загрожували зброєю.

Євгенія Кутнова 

На фото - наслідки після приходу окупантів до селищ Циркуни та Черкаські Тишки на Харківщині