Сильна і незалежна: як змінювалися зарплати українців за 30 років

30 років - чудовий вік, щоб підвести підсумок. В Україні сталася маса змін, свідками яких були і є кілька поколінь. Тепер країна відрізняється від тієї, яка дісталася нам після СРСР, але що змінилося?

Інформатор продовжує цикл статей до Дня Незалежності України та сьогодні обговорюємо, як змінювалися зарплати і курс валют. До слова, гривня цього року теж відзначає круглу дату - 2 вересня їй виповниться 25 років. 

ЗАРПЛАТА

у 1991 році Україна розпочала новий етап у своїй історії. В обіг ввели купонокарбованці. Ця валюта стала проміжної і зазнала краху (або перетворилася - кому як зручніше) тільки у 1996 році з випуском гривні. До цього вести графік було б важко, а шкода - статистика наводить цікаві цифри. Так, у 1991 році в середньому українці отримували 479,7 карбованців. У 1992 році зарплата "виросла" до 6505,4 карбованців. Далі більше. Через рік показник склав 162 тис. 790 карбованців, а у 1994 році - 1 млн 427 тис. 708 карбованців. 

Прабатько гривні

Але це не означає, що українці поголовно стали мільйонерами. Вся справа в інфляції, яка зашкалювала. Банку довелося випускати купюри більшого номіналу. Коливання в економіці і стали причиною того, що уряд ввів гривню як національну валюту через 5 років після утворення незалежної держави. 

"Це той період, коли курс змінювався по годинах і інфляція становила тисячі відсотків. Який сенс було вводити валюту в нестабільній економіці? Тому дочекалися 1996 року, стабілізації і закінчення гіперінфляції, коли валюта стала більш стабільною, поміняли і грошову одиницю і зробили заодно і деномінацію. Тобто обмін йшов так - 1 гривня до 100 тисяч карбованців", - сказав економічний експерт Михайло Крапивко.

Потім показник середньостатистичної зарплати обвалився до 73. У 1996 році українці вперше отримали гривню. В дебютний рік національної валюти середньомісячна зарплата склала 126 гривень.

Зростання оплати праці відбувалося не дуже високими темпами. Щорічно зарплата піднімалася на 20-30 гривень. Крок збільшився після 2003 року, а ще через 2 роки дохід перетнув позначку у 1 000 гривень. У 2010 році в Україні отримували в середньому вже 2 239 гривень. У 2014 році показники пішли вгору. За п'ять років (з 2015 по 2020 роки) зарплата зросла приблизно на 7 тисяч гривень.

КУРС ВАЛЮТ 

Тих, хто не пам'ятає початок 90-х або народився трохи пізніше, ситуація на ринку 25-річної давності дуже здивує. Взагалі за всю незалежність країни курс піднімався ривками, після чого довгий час зберігав стабільність. По завершенні грошової реформи долар коштував 1,20 гривень. Парадоксального в цьому нічого немає. Михайло Крапивко пояснив причину настільки низької ціни:

"Курс деномінації - 1 до 100 тисяч - якраз у валютному еквіваленті був 1,20 грн за долар. Тобто 100 тисяч карбованців дорівнювали 80 центам. Курс склався історично. Не було ніякого впливу, був просто обмін однієї грошової одиниці на іншу ". 

У 1997 році курс валюти пішов на підвищення. Уже в лютому 2002 року він становив 5,59 гривні. Наступний ривок відбувся в жовтні 2008 року - буквально за два місяці долар подорожчав з 4,9 до 7,8 гривні. Потім послідувала стабільність, її вдалося зберегти до початку 2014 року. У перші чотири місяці долар подорожчав на три гривні. У порівнянні з тим, що настало потім, ці зміни виявилися незначними. Лише за лютий 2015 року ціна долара піднялася з 16 до 27 гривень. Ще через місяць долар впав до 23 гривень. Стабільність для українців перетворилася з прямої лінії на графіку на постійні перепади. 

Що сталося?

КРИЗА 2008 РОКУ

Курс валют почав зростання під впливом світової фінансової кризи. Україну вона не обійшла стороною. Причини - в паніці і виведенні капіталу. Спрацював механізм, який на той час вже здобув популярність за кордоном. Детальніше про нього розповів фінансист Василь Матій:

"У зв'язку із зростанням панічних настроїв попит став вищим, аніж пропозиція. І це призвело до сильної девальвації національної валюти. Також під час глобальних фінансових криз капітал йде з ринків, що розвиваються в розвинені ринки. Для того, щоб вивести капітал з України, була необхідність скупити валюту. Ось основні чинники, які виникли тоді". 

Про те, як пов'язано перенаправлення грошових потоків і подорожчання долару, розповів і фінансовий аналітик Василь Невмержицький: "Це період, коли іпотечні кредити були під 3-5% річних і так далі. І було дуже багато грошей, населення кредитувалося у валюті, купували собі квартири. Коли прийшла світова криза, інвестори почали виходити з країн, що розвиваються і акумулювати свої гроші в більш безпечну сферу ринку. Відповідно відбувся відтік грошових коштів. А відтік валюти призвів до природного дефіциту цієї валюти. І відповідно курс почав зростати. Плюс - важливим аспектом в той час стала ситуація з "Промінвестбанком", коли зупинилися платежі, і воно лягло одне на одне. Національний банк запровадив обмеження, пов'язані з відтоком депозитів і їх зняттям з рахунків, термінами проведення безготівкових платежів і так далі з метою убезпечити ліквідність комерційних банків". 

За словами Василя Матія, Нацбанк стримував гривню за рахунок золотовалютних резервів країни - допомагав монетарний режим з фіксованим валютним курсом. Рішення мало свої недоліки:

"Така політика призводить до різких стрибків, коли курс відпускає. Ми можемо довго торгувати запасами і утримувати курс, але коли перестаємо це робити, то він швидко рвоне до свого значення".

Ситуацію вдалося стабілізувати після зміни стратегії. 

Валерія Гонтарєва - глава правління НБУ з 2014 року

"І ось після останньої кризи, після змін правління НБУ, коли Валерія Гонтарєва стала главою правління, Україна перейшла на режим інфляційного таргетування. Ключовим завданням Нацбанку було таргетування інфляції, утримування курсу. Протягом більше 6 років вона рухається в якомусь коридорі. Вона не утримується штучно, а Нацбанк просто згладжує коливання. Коли дуже великий попит, він трохи продає. Коли навпаки - велика пропозиція, він купує. Таким чином гривня рухається з певною швидкістю. І це для макроекономічної стабільності країни більш сприятливий монетарний режим ". 

КРИЗА 2015 РОКУ

На думку Василя Матія, якщо у 2008 році причини кризи були зовнішніми, то у 2015 році проблеми виникли всередині України. Як наслідок - втрата цінного ресурсу для промисловості і ведення економіки.  

"У поточній ситуації це не секрет, що на сході в тих районах в нас була найвища концентрація промисловості, бізнесу, ВВП, зокрема і банківських кредитів. Тому, що в банки передавали шахти, металургійні та хімічні заводи і так далі. Коли людині відрізають ногу, чи зможе вона швидко ходити? Тут питання - треба чи імплант ставити, або міняти, або ще щось. Бізнес втратив активи. Банки втратили позичальників тому, що вони не змогли обслуговувати борги. І застави - тому, що застави були там. Якщо ти брав майновий комплекс у вигляді заводу, шахти, обладнання або техніки, як звідти їх можна вивести або забрати?" - розповів Василь Невмержицький і додав до переліку причин страх населення, яке почало стрімко знімати гроші з рахунків, і виведення інвестицій з України. 

ЩО ЗАРАЗ

Незважаючи на коронакризу, прогнози і оцінка фахівців позитивна і в якомусь сенсі оптимістична. Як то кажуть, все пізнається у порівнянні. Коливань курсу не уникнути, але наразі це відбувається без економічних потрясінь. Економічний експерт Олександр Охріменко зазначив грамотну роботу Нацбанку під час пандемії - регулятор зміг погасити курс інтервенціями. Нинішню ситуацію він прокоментував так:

"У нас сьогодні дуже багато валюти здають, причому масово. З початку року на 2 мільярди доларів продав більше, ніж надійшло. На міжбанку бачимо надлишок. При цьому Нацбанк постійно скуповує. Треба розуміти, що він робить так спеціально, щоб не допустити істотної ревальвації. Якби не скуповував, був би курс по 20. Ця тенденція існує, і її треба враховувати. Нацбанк регулює курс валют, але не в ручному режимі, що дійсно важливо". 

Свою оцінку дав і Василь Невмержицький. Крім усього іншого, він зазначив, що в світі зараз "надруковано" дуже багато грошей - мається на увазі підтримка центробанками. "Це сприяє тому, щоб Україна отримала запозичення на міжнародних ринках і зокрема проводив запозичення наш український бізнес (я маю на увазі "Укрзалізниця", Нафтогаз і так далі)".

Також експерт звернув увагу на те, що відкриття ринку землі та грального бізнесу, пересування вільного капіталу і прямі інвестиції - це хороша перспектива для української економіки, яка існує на даний момент. 

ПОВЕРНЕМОСЯ ДО ЗАРПЛАТИ

Виконавчий директор громадської спілки "Економічний дискусійний клуб" Олег Пендзин розповів, що валюта - це лише один з індикаторів того, що відбувається в країні. На його думку, гривня зміцнилася за приводу не хорошої роботи України, а нових запозичень. Для інвесторів країна виглядає економічно привабливою, але в той же час експерт нагадав про те, що борги рано чи пізно доведеться віддавати. 

"А ми віддаємо борги дуже цікаво - шляхом нових боргів, вже у більшому обсязі. І є ще одна "чорна діра", яка називається "дефіцит державного бюджету". Це перевищення наших витрат над нашими прибутками. Цього року різниця між прибутками і витратами - 243 мільярди гривень. Крім того, що ми беремо гроші в борг для того, щоб перекрити колишні борги, так ми ще беремо в борг, щоб покрити дефіцит держбюджету. І добре, якщо б ми брали в борг для того, щоб зробити якісь інвестиції або якусь цікаву продукцію, з її реалізації отримати податки, які могли б піти на погашення боргів. Так ми цю різницю витрачаємо на соціальні виплати. Ми з вами борги проїдаємо". 

Рішенням проблеми було б зниження тіньової економіки. За словами Олега Пендзина, вона становить 40%. І привів побутовий приклад - зарплати в конвертах, адже при недостатніх податкових надходженнях соціальні програми починають фінансувати за рахунок боргів. І за цим стоїть особиста відповідальність кожного. 

За даними за червень,середня зарплата в Україні - 14 тис. 313 грн. 

Раніше ми з'ясовували, де в Україні найвищі доходи.Також читайте, як змінювалося населення нашої країни за 30 років незалежності . 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал,щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live.Підписатися на канал у Viber можна тут .  

Софія Єлагіна