Сестра нацгвардійця, який влаштував стрілянину на «Південмаші», розповіла про віру Артема, його зв'язок з Росією та захоплення до армії

Сестра Артема Рябчука, Юлія, розповіла, що у поведінці брата під час служби відбулися зміни. За місяць до трагедії він перервав спілкування з одним із своїх друзів та змінився стиль його спілкування.

Про це повідомляє Інформатор Дніпро.

Сестра Артема поділилася своєю думкою щодо того, що сталося, а також розповіла про його дитинство, віру та зв'язки з Росією.

Юліє, розкажіть взагалі про Артема. Як він зростав? Чим він захоплювався?

— Я можу сказати, що він був звичайним хлопчиком. Нічого такого я дивного за ним не помічала. Такий дружелюбний у нього друзі були. Все, що пишуть в інтернеті, - це все вигадка чистої води. Друзі в нього були. Дружив, був лідером у команді, у компанії своїй. Він захоплювався волейболом. Іноді спортом, за настроєм. Любив грати на піаніно грав на кларнеті ще. Останні роки він навчився записувати ще електронну музику та створив свій канал на Youtube, туди викладав. Такі в нього були захоплення.

Писали, що Артем є професійним стрільцем. Що він проходив десь за навчання якісь курси тощо. Скажіть, будь ласка, чи це відповідає дійсності?

- Звичайно, ні. Наскільки я знаю, у нас навіть тиру у місті немає. Тому я ніколи його не ловила за таким і не можу сказати, але знаю, що не був професійним стрільцем.

У зв'язку із взаємовідносинами між Україною та РФ починають розповідати про те, що можливий був якийсь вплив на нього з боку Росії, бо там живете ви. Там мешкає його мати. Ви можете розповісти, як опинилися у Росії Ви? Коли це відбулося? Як опинилася в Росії мати Артема? Як це відбулося?

- У Росії я дуже давно. З 2013 року. Я сюди переїхала, коли вийшла заміж і тому тут дуже давно. Російські зв'язки звичайно тут вже приплели. А мама постійно жила у Бросці. Ось потім, коли Артем пішов до армії, вона його провела минулого року і зі спокійною совістю поїхала до мене, допомагати з дітьми. Тому що вона одна їй там сумно та самотньо.

Сусіди багато хто каже що ваша сім'я віруюча. І що це могло якось позначитися. Скажіть, до якої конфесії належите? Чи справді це правда?

- Так, ми віруючі. Ми євангельські християни-баптисти. При цьому те, що пишуть ЗМІ. що ми відсторонилися від сусідів – це не є правдою. Абсолютно ні. Ми спілкувались. Наша вся вулиця. Ми всі дружили, спілкувалися, тож це чергова вигадка.

Артем спілкувався із мамою та з Вами? Ви знали, як він служить? Які особливості? Як проходила його служба?

— Він із мамою спілкувався, я була свідком. Він, по-перше, сам рвався до армії. Він дуже хотів служити. Він не розумів навіщо уникати. Коли він приїхав туди на курс молодого бійця, він був дуже задоволений, бо там усі хлопці однолітки, приблизно одні інтереси. Було весело їм. Стільки веселих фотозвітів вони мали. Я так зрозуміла, що йому подобається. Єдине, не звик рано вставати. Це все, на що він скаржився. Артем казав, що смачно годують, і все йому подобалося. Але коли він перейшов безпосередньо в армію, вже стало щось, погірше. Але він не скаржився. Він казав, що дуже суворо, але ні про пресинг ніякий. Нічого. Він, мабуть, зберігав наші нерви.

Чи було щось підозріле? У листуванні? У розмові?

— Ми запідозрили щось недобре вже згодом. Мама звернула увагу на те, що в Артема лексикон змінився. У листуванні слова, які він раніше не вживав, почав вживати, і він попросив гроші на ремонт телефону. Зараз ми починаємо підозрювати, що швидше за все телефон у нього відібрали і спілкувалися від його імені з мамою. Наразі ще згадую, що Артем перестав спілкуватися з другом, з якими вони дуже добре спілкувалися. Десь за місяць до того. Потім ще хтось розповідав, що щось таки відбувалося, але Артем мамі про це не розповідав.

Ваша особиста думка, що такого мало статися, щоб стався ось такий психологічний злам?

— Мені здається, що це щось надприродне, щось дуже допекло. Мабуть, якийсь накопичувальний навіть був. Він не такий, щоб так мстити жорстко. Я не знаю, що там сталося насправді такого, якщо він вирішив, що провести життя у в'язниці — це єдиний вихід. Отже, справді були вагомі причини. Іншого я не маю пояснення.

Скажіть, яка реакція людей сусідів? Спілкуються, підтримують, засуджують?

— Здебільшого підтримка. Я практично не стикаюся із засудженням. Ніхто не розуміє, як і що там сталося, але всі розуміють, що його довели до краю. Ніхто не вірить у те, що він міг ось так взяти та розстріляти. Просто так.

Що Ви очікуєте? Чого б ви хотіли у цій справі? Я розумію, що це трагедія, я розумію, що це ваш брат. Натомість 5 загиблих, як ви бачили, результат.

— Єдине, чого мені справді хочеться, щоб усе було максимально справедливо, щоб прозоро все розглядалося, щоб враховувалися всі обставини, щоб усі були допитані, щоб з'ясувалося, що там насправді відбувалося. Щоб ця трагедія стала точкою і закінчилися, нарешті, ці знущання з солдатів. Тому що стільки всього спливло зараз, стільки всього стало відомо. От і дуже хочеться, щоб справедливість перемогла, щоб усі винні понесли заслужене покарання.

Ваша думка. Чи зможе громадськість досягти справедливості?

- Це дуже резонансна справа. Як ми з'ясували, багато небайдужих людей, ось стільки підтримки надається нам. Але я думаю, що має бути справедливість. Тому що, далі так продовжуватися не може.

 Все, що відомо про подію та загиблих на цей час, а також відео розстрілу з камер спостереження - тут. Фото з місця затримання 20-річного військовослужбовця тут.

Також з'явилася інформація про стан тих, хто вижив - вона тут. Відео зізнання – тут, а затримання – тут. Нагадаємо, після цього інциденту голова Національної гвардії Микола Балан подав у відставку. Подробиці від ДБР і те, за якими статтями судитимуть нацгвардійця — тут.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.