Дніпро на межі катастрофи. Хто вбиває головну річку України і як це виправити

Річка Дніпро повільно вмирає. Хімічне забруднення, скиди промислових підприємств, неконтрольований видобуток піску - все це наближає річку до екологічного лиха. Близько 30% дніпровського басейну займають мілини. Тільки в столичній акваторії з'явилося 57 мілин, які дуже скоро можуть стати островами.

7 серпня чиновники, вчені та громадські діячі обговорили стан головної водної артерії України, передає Інформатор.

Що і хто вбиває річку Дніпро

Забруднення

"Перегородивши Дніпро греблями, найбільшу річку Європи позбавили власної течії й вона не в змозі змити все те, що потрапляє в неї разом з побутовими і виробничими стоками. Але ж по берегах Дніпра стоять мегаполіси, металургійні й хімічні гіганти ... Вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує коктейль зі всієї таблиці Менделєєва", розповів глава Національної екологічної ради України Олександр Чистяков.

«Минулого року в Дніпро тільки в межах Києва скинули 723 200 000 кубічних метрів стічних вод. Більш ніж половина - це скиди промислових підприємств. З усіх стічних вод до 40% були забрудненими і саме вони завдали найбільшої шкоди екології річки», - зазначив глава Державної екологічної інспекції Андрій Мальований.

Ще один серйозний забруднювач - автомийки. Тільки в Києві їх близько двох тисяч. І фактично всі вони врізані в зливові каналізації, за якими без всяких очисних споруд брудні води потрапляють в Дніпро. Фосфати з мийних засобів удобрюють водорості, ті розмножуються, розростаються, спалюють кисень - звідси цвітіння річки, загибель риби, гниття рослин.

Хаотична забудова і зникнення малих річок

Від забруднень ріка частково може очищатися сама. Але і тут людина зіграла свою роль.

"Берега хаотично забудовуються, знищуючи природні нерестовища, заплавні луки, протоки, острови ... Заганяючи природоохоронну берегову територію в бетон Дніпро позбавляють можливості самоочиститься свої води. Земснаряди в гонитві за миттєвою вигодою розривають річку на частини, змінюючи ландшафт дна і конфігурацію берегової лінії, змінюючи річище Дніпра. Річка з кожним роком все більше цвіте, заростає, міліє ... Екологічний стан річки Дніпро опинився під серйозною загрозою ", - підкреслив Чистяков.

Є і ще один фактор. У Дніпро впадає сотні малих річок. Вони повинні наповнювати й живити головну водну артерію, але вони пересихають і зникають.

"За роки Незалежності з карти України зникло понад ДЕСЯТЬ тисяч малих річок. Вони міліють, заростають, пересихають. У них скидають різні стоки та зливи. Поля підійшли впритул до водойм і після рясних дощів вся хімія з них змивається у водойми. Дренажними каналами вони потрапляють в малі річки, в яких потрапили в воду пестициди та інша хімія випалюють все живе. І течуть ці отруєні води в Дніпро, де осідають на дні ", - розповідає керівник Водномоторного клубу «Видубицький» Володимир Стріла.

За даними національної Гідрометслужби, концентрація ряду токсичних сполук у багатьох річках в 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми.

Як змінити ситуацію

Вихід із ситуації є. Шлях до порятунку річки Андрій Мальований описав так:

• По-перше, необхідна комплексна програма санації Дніпра, в якій будуть залучені центральні та місцеві органи влади, громадський сектор і наші міжнародні партнери.
• По-друге, потрібно істотно підвищувати штрафи за забруднення водойм. Особливо це стосується великих підприємств, які сьогодні є головними забруднювачами.
• По-третє, забезпечити навколо водних об'єктів Дніпра оптимальне поєднання лісових насаджень і цибулю, припинити там незаконні будівництва.
• По-четверте, посилити державний нагляд і контроль за скидами з підприємств і дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах.
• По-п'яте, на законодавчому рівні змусити власників великих підприємств встановити систему зливової каналізації з очисними спорудами, а також обмежити використання фосфатів у товарах побутової хімії, які масово потрапляють в Дніпро, і почати модернізацію очисних споруд за передовими світовими технологіями.

«Державна екологічна інспекція готова виконувати і виконує свої функції для захисту екології Дніпра. Однак, ми діємо в рамках чинного законодавства і далеко не все залежить від нас. Тому, якщо хочемо врятувати головну річку України, про це слід говорити на найвищому державному рівні. І не тільки говорити, але приймати конкретні дієві рішення. ДЕІ в межах власного функціонала буде їх виконувати і робити все можливе, щоб зберегти Дніпро для наступних поколінь українців», - додав Андрій Мальований.

Варто зазначити, що Дніпро дає 80% водних ресурсів для господарства країни, він забезпечує водою 2/3 території України, в тому числі 50 великих міст і промислових центрів, близько 10 000 підприємств, 50 великих зрошувальних систем і 4 атомні станції.