Що відчувають українці під час війни: результати дослідження

Понад 70% українців з початку війни відчувають стрес та сильну знервованість. Половина опитаних відчувають тривожність і напругу. Найчастіші причини: страх за безпеку близьких і свою власну, розлука з рідними, втрата роботи.

Дослідження психологічного стану українців під час війни провела компанія Gradus. Результати використають при роботі над Національною програмою психічного здоров'я та психосоціальної підтримки. 

"Повномасштабне вторгнення росії в Україну мало руйнівний сплив на психологічне здоров’я жителів України. Тривала активна фаза війни та відсутність безпечного місця додає тривожності та дестабілізує. Фахівці прогнозують зростання кількості факторів, що негативно впливають на психічне здоров’я українців – дорослих і дітей. Разом із тим, в Україні поширене упередження щодо отримання психологічної допомоги. Українське суспільство у своїй більшості не відрізняє психіатричну і психологічну допомогу", - йдеться у повідомленні. 

Результати дослідження 

41% опитаних оцінюють стан свого психологічного здоров’я на задовільному рівні. 51% опитаних оцінюють стан свого психологічного здоров’я на середньому рівні. 71% опитаних відчували останнім часом стрес або сильну знервованість. Жінки та люди 25-34 років частіше відчувають стрес або знервованість, тоді як люди 55-60 років – рідше. 

Основна причина стресу та знервованості: повномасштабна війна. Також українців турбують фінансові складнощі, соціально-політична ситуація в країні, стан власного здоров'я, безробіття, високий рівень інфляції в країні так інше. 

Емоції, що переважають у настрої населення: напруженість, втома, надія. За ними йдуть страх, гнів, гордість, роздратування, обережність, безсилля, розгубленість, відчай, мотивація, розчарування, самотність. Українці намагаються подолати стрес і втекти від реальності. Вони сидять в інтернеті і спілкуються з друзями або сім'єю. Також більшість відволікається на фільми, музику, роботу, хобі. Тільки 2% громадян консультуються з психотерапевтом або сімейним лікарем. Практика звернення по психологічну допомогу не є поширеною. Виняток — жінки та молодь. Достатніми проблемами для звернення за психологічною допомогою є полон або втрата близької людини. Найбільше потребують психологічної допомоги — військові та люди, які втратили близьких на війні. Експерти відзначають, що попри те, що настрої у населення досить напружені та втомлені, однак, переважна більшість українців відчувають надію на краще. 

Зазначимо, дослідження провели методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру за статтю, віком, розміром населеного пункту і регіону населення України до початку повномасштабної війни, а саме населення міст розміром більше ніж 50 тисяч жителів у віці 18-60 років. Період проведення поля: 22-26 вересня. Розмір вибірки: 2 100 респондентів. 

Вплив війни на українців 

Війна матиме критичні наслідки для психологічного здоров’я українців. Про це заявив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. За його словами, кожен бачить новий фактор психологічного стану і з ним доведеться працювати протягом десятиліть після війни. До цього фактору додається велика інформатизація. Майже у прямому ефірі громадяни України спостерігають за ходом війни. Він додав, що 600 сімейних лікарів пройшли курси ВООЗ по системі психологічної допомоги. Впродовж наступного року ще 3 тисяч пройдуть такі навчання, а до кінця 2024 – 10 тисяч фахівців. Це не означає, що кожен сімейний лікар має закінчити такі курси, але такі спеціалісти повинні бути у кожному закладі.

Нагадаємо, українці розповіли про матеріальні втрати через війну. Також ми писали, скільки українців хочуть повернутися до України з-за кордону.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Заголовне фото: Serhii Korovainyi