Приватизація «Більшовика»: потенційні учасники відмовляються коментувати, чому зійшли з дистанції

Читать на русском

Від 15 потенційних учасників торгів до 3 напівфіктивних

Читать на русском
Приватизація «Більшовика»: потенційні учасники відмовляються коментувати, чому зійшли з дистанції

Від 15 потенційних учасників торгів до 3 напівфіктивних

Розморожена "Велика приватизація" від Фонду державного майна України супроводжується скандалами. Буквально кілька днів тому майже без збільшення стартової ціни придбали «Перший київський машинобудівний завод» (ПКМЗ), а точніше, ласий шматочок Києва в районі заводу «Більшовик». Інформатор вже писав, чому цей аукціон більше схожий на картельну змову, ніж прозору конкуренцію. 

У цьому матеріалі розглянемо докладніше, хто хотів брати участь в аукціоні, але до реальної участі у торгах так і не дійшов. 

Від 15 потенційних учасників торгів до 3 напів-фіктивних 

Ще за кілька тижнів до проведення аукціону в прес-службі Фонду держмайна заявили, що «Більшовиком» цікавляться 15 потенційних інвесторів. За результатом в самих торгах брали участь лише 3 конкуренти, та й то дуже умовні. 

 

 

Один з них ТОВ «Інвест новація». Власником компанії є син колишнього мера Києва Леоніда Черновецького – Степан Черновецький. Його ТОВ на конкурсі, можна сказати, виступило у ролі статиста – представники прийшли, побули присутніми, та пішли, жодного разу не піднявши ставку. 

Ще одна компанія ТОВ «ДК Каскад», яка належить колишньому «регіоналу», а нині співголові депутатської групи «Відродження» Віталію Хомутиннику. Цей учасник не дуже активно боровся за перемогу, один раз мінімально піднявши ставку. 

Переможцем торгів став консорціум, серед яких компанія «А-Девелопмент» Олексія Баранова та девелопер UDP Андрія Іванова та Василя Хмельницького, про які вже писав Інформатор

Усіх 15 потенційних учасників наразі нам ідентифікувати не вдалося. Розкажемо лише про тих, чиї імена фігурували у відкритих джерелах до офіційного дня «великої» приватизації «Більшовика». 

Потенційний учасник №1

Спочатку власник компанії Dragon Capital та інтернет-видання «Українська правда» Томаш Фіала планував поборотися за «Більшовик», але потім із невідомих причин передумав. У прес-службі компанії коментувати ситуацію не стали, попросивши надіслати офіційний запит. 

 

Приватизація «Більшовика»: потенційні учасники відмовляються коментувати, чому зійшли з дистанції 1

Потенційний учасник №2

Ще одним активним учасником торгів міг стати девелопер та власник компанії SAGA Development Андрій Вавриш. Вавриш у 2010–2015 роках був заступником директора департаменту містобудування та архітектури КМДА, начальником Служби містобудівного кадастру Києва. Про свої плани на придбання "Більшовика" Андрій Вавриш, як і Томаш Фіала, заявили цього року на інвестиційному форумі RAU 9 вересня. Але за фактом і цей учасник до торгів не дійшов. До компанії SAGA Development Інформатор також надіслав інформаційний запит. 

 

Приватизація «Більшовика»: потенційні учасники відмовляються коментувати, чому зійшли з дистанції 2

Потенційний учасник №3

А с одеським бізнесменом та власником KADORR Group Аднаном Ківаном взагалі вийшла неприємна історія. Не далі, як у вересні Ківан всерйоз планував викупити та забудувати територію київського заводу. Проте, за інформацією «Економічної правди», представники Хмельницького приїхали до Одеси до Ківана та повідомили, що «просто так «Більшовик» не віддадуть». Пізніше Ківан навіть звертався до ЗМІ зі звинуваченнями у бік олігархів, пояснюючи чому відмовився виходити на ці торги. Однак у прес-службі компанії вже після аукціону ситуацію щодо київського заводу коментувати не захотіли. Інформатор також надіслав KADORR Group інформаційний запит з цього приводу.  

 

Приватизація «Більшовика»: потенційні учасники відмовляються коментувати, чому зійшли з дистанції 3

Потенційний учасник №4

Крім того, у ЗМІ серед потенційних покупців ПКМЗ називалася компанія Concorde Capital, засновником якої є Ігор Мазепа (колишній п'ятий номер у списках партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна"). Про причини його неучасті в аукціоні можна лише здогадуватись.

 

Приватизація «Більшовика»: потенційні учасники відмовляються коментувати, чому зійшли з дистанції 4

Ну, і як би там не було, а станом на 9 вересня, за інформацією міжнародної аудиторської компанії KPMG Україна (радник приватизації – ред.), жоден інвестор публічно не зацікавився заводом. 

Чесна і прозора приватизація, але з осадом

Незважаючи на те, що як такої конкуренції за завод не сталося, сама приватизація фактично відбулася в рамках закону. 

По-перше, стартову ціну, як і належить згідно із Законом «Про приватизацію державного та комунального майна», встановив Кабінет міністрів. Зроблено це заздалегідь – 1 вересня

«Стартова ціна 100% акцій АТ «ПКМЗ» (колишній завод «Більшовик») встановлена ​​на рівні 1,39 млрд. грн», – йдеться у повідомленні прес-служби Фонду держмайна .

Звичайно, за словами колишнього народного депутата та журналіста Сергія Лещенка, ціна має бути щонайменше у два рази вищою. Лещенко орієнтувався на ринкову ціну, але оцінна та ринкова вартість об'єкту, як показує досвід українського ринку нерухомості, далеко не завжди збігаються. 

По-друге, закон не передбачає, яким має бути мінімальний крок приватизаційного аукціону. І тому те, що завод із прилеглою територією в хорошому місці проданий за ціну, яка лише на 5 відсотків вища за стартову – це ще непогано.

«Тут цілком могла бути й інша ситуація, завод могли продати навіть нижче за стартову ціну. Закон має такий нюанс «крок аукціону – надбавка (дисконт), на яку в ході аукціону здійснюється підвищення або зниження ціни об'єкта приватизації». Загалом добре хоч, що продали дорожче (стартової ціни – ред.)», – пояснює Інформатору юрист, спеціаліст із закупівель Катерина Самсонова. 

І, по-третє, так – виграла фірма, яка за фактом і володіла «ПКМЗ» до повернення до державної власності. Як вважають експерти, саме перспектива реальних судових суперечок навколо відчуженої нерухомості заводу відлякала потенційних інвесторів, які готові заплатити набагато більше стартового рівня. Але за законом учасників має бути не менше двох, а тут їх було троє. Відповідно, все, як належить за законом. 

Але очевидно, що справжнього конкурентного аукціону за завод Більшовик все ж таки не вийшло. 

І тут дивуватися нема чого. Зараз Україна переживає той час, коли навіть законодавці та особисто гарант Конституції приймають рішення, які можна поставити під сумнів, а то й зовсім оскаржити в суді. Тож ситуація з «Більшовиком» – не виняток. Можна спробувати відновити справедливість у Господарському суді України, оскільки заперечити результати великої приватизації можна протягом трьох років. А там – як знати – можливо і вдасться продати завод за ціну, яка значно перевищує стартову.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі  Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут

 

 

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.