Нагальність пенсійної реформи обговорюється в Україні ледь не з самого початку існування незалежної держави. Але до її здійснення, якби це не було парадаксально, країна наблизилася впритул, саме зараз – під час війни. Народні депутати сповнені рішучості найближчим часом підтримати урядовий законопроєкт, який передбачає революційні зміни в пенсійній системі України. Інформатор розбирався, що це за зміни, чого від них очікувати українцям та коли реформа стартує.

Навіщо потрібна пенсійна реформа

При тому, що переважна більшість українських пенсіонерів отримує мізерні пенсії, в масштабах країни це потребує колосальних сум, які не сумісні з її стагнуючою економікою. Економісти б'ють на сполох: якщо не вжити кардинальних заходів, невдовзі держава не зможе забезпечити навіть невеликі пенсійні виплати всім громадянам, які зараз працюють. Особливо з урахуванням світового демографічного тренду, у фарватері якого йде й Україна. За підрахунками вітчизняних демографів, у 2050 році відрахування до Пенсійного фонду робитимуть 9,7 млн працівників. А кількість пенсіонерів, яких їм доведеться утримувати, сягне 11,7 млн. 

За основною пенсійною моделлю, яка дісталась Україні в спадок від радянських часів, розмір пенсії визначається за формулою і залежить від рівня зарплати та стажу. Забезпечення цих виплат відбувається завдяки внескам, сплаченим працездатними особами. Ця система ще називається солідарною, або першим рівнем пенсійної системи. 

В Україні існує ще і третій рівень пенсійної системи – ринок недержавних пенсійних фондів (НПФ). Але він перебуває в дуже неразвинутому стані – в НПФ вносять свої заощадження лише 7% майбутніх пенсіонерів. А ось другого рівня, який передбачає, що після виходу на пенсію людина отримуватиме стільки, скільки змогла відкласти за час трудової діяльності, в Україні досі немає. 

Ключова відмінність цієї моделі від першого (солідарного) рівня полягає в тому, що відрахування працівників йтимуть не у «загальний казан», звідки виплачують гроші нинішнім пенсіонерам, а будуть накопичуватися на індивідуальному рахунку кожного працівника.

Саме в такому механізмі формування «пенсійного капіталу» українська влада бачить не лише рятівне коло для вітчизняної пенсійної системи, а й значний інвестиційний ресурс, який повинен стимулювати економіку. Його впровадження передбачає урядовий законопроєкт №2683 «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», який найближчим часом збирається ухвалити парламент.

В чому полягатимуть зміни?

В уряді заспокоюють: впровадження другого рівня пенсійної системи не повинно створити додаткового податкового навантаження ні на роботодавців, ні на працівників. Сума внесків на соціальне забезпечення, яка сплачується з фонду зарплати працівників (ЄСВ), залишиться незмінною – 22%.

Хоча джерелом відрахувань на індивідуальний  накопичувальний рахунок працівника буде ЄСВ, його зменшуватимуть на відповідну суму. В перший рік функціонування нової системи розмір обов’язкових відрахувань становитиме 1% від зарплати працівника. Потім вони поступово збільшуватимуться і через рік становитимуть 1,5%, а ще через рік – 2%. Розмір сплати ЄСВ до соціальних фондів, відповідно, зменшуватиметься до 20,5% та 20%.

Внесок, який за працівника щомісяця робитиме його роботодавець, дублюватиме держава з держбюджетних коштів. Тобто після запуску реформи на накопичувальний рахунок працівника будуть надходити:

• протягом першого року – 2% від його зарплати (1% від роботодавця та 1% з бюджету);
• протягом другого року – 3% (по 1,5% від роботодавця і держави);
• протягом третього року – 4% (по 2% від роботодавця і від держави).

У людини також буде можливість добровільно переказати гроші на свій накопичувальний пенсійний рахунок. Щобільше: держава збирається заохочувати громадян до цього, подвоюючи кожний добровільний внесок сумою з держбюджету. Правда, в межах певного ліміту. Його пропонують встановити на рівні 3% від середньої зарплати.

Де зберігатимуться накопичення

Перші три роки функціонування накопичувальної моделі відрахування будуть направлятися в Державний накопичувальний пенсійний фонд. Він буде створений або «з нуля», або на базі вже чинних державних підприємств та фондів і буде обов'язковим та єдиним для всіх українців, що братимуть участь у другому рівні пенсійного забезпечення.

У цей період солідарні пенсії, які виплачуються в межах першого рівня пенсійної системи, нікуди не зникнуть. Їх продовжуватиме виплачувати Пенсійний фонд України з єдиних соціальних внесків, які сплачують усі роботодавці та ФОПи.

«Накопичувальна пенсія виплачуватиметься додатково до солідарної та не зменшуватиме її розмір», – обіцяють в Мінфіні.

Після закінчення трирічного терміну всі учасники другого рівня отримають право самостійно обирати того, хто управлятиме їхніми пенсійними заощадженнями. Громадяни зможуть переносити свої пенсійні накопичення до недержавних фондів (НПФ). Зараз їх в Україні 63, з яких, за даними Мінсоцполітики, активними є 15-20.

Кого стосуватиметься реформа

За задумом авторів законопроєкту, у накопичувальному рівні пенсійної системи будуть брати участь громадяни, яким на момент запуску другого рівня буде менш як 55 років. За підрахунками Мінсоцполітики, до війни таких осіб в Україні було близько 8 млн.

Для тих, кому на момент запуску накопичувального рівня буде понад 55 років, пенсійна система не зміниться: роботодавець сплачуватиме за них до «загального казана» 22% від зарплати, а після досягнення пенсійного віку громадяни отримуватимуть лише солідарні пенсії.

Ще одна важлива обставина: оскільки сплачувати внески до накопичувального фонду, як і до солідарного, за людину буде її роботодавець, то реформа стосуватиметься лише офіційно працевлаштованих осіб. Однак до неї зможуть долучитися і ФОПи та самозайняті особи.

Зараз ФОПи сплачують ЄСВ за себе, виходячи з мінімальної зарплати. Якщо підприємці захочуть приєднатися до накопичувального рівня пенсійного забезпечення, то їм доведеться робити додаткові внески. Не виключено, що держава також буде робити внески за кожного такого ФОПа на паритетних засадах.

Переваги накопичувальної пенсійної системи

За особою, яка робитиме внески, залишатиметься право власності на ці кошти. Їх можна буде передавати в спадок, ними можна буде скористатися, не дочекавшись виходу на пенсію. Правда, у випадках, які установить уряд.

Усі отримані кошти накопичувальний пенсійний фонд інвестуватиме в певні фінансові інструменти, аби вберегти їх від інфляції та отримати додатковий прибуток. У перспективі такі відрахування навіть у невеликому обсязі можуть забезпечити великий дохід при досягненні особою пенсійного віку, вважають в уряді.

Гарною новиною для ринку капіталів в Україні назвав народний депутат Ярослав Железняк наміри українського уряду домогтися від Верховної Ради ухвалення законопроєкту про пенсійну реформу найближчим часом.

«Запровадження накопичувальної системи для усього населення є досить проблематичним через слабкий розвиток малого і середнього бізнесу, падіння ВВП, недофінансування державного бюджету і при цьому величезне навантаження на Пенсійний фонд, видатки якого лише зростають. Проте, такий законопроєкт дав би можливість не лише отримати певну допомогу громадянам, а й мав би позитивний вплив на економіку нашої держави», – написав народний обранець в своєму телеграм-каналі.

Ризики реформи

Однак директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак не поділяє цього оптимізму. Він вважає, що у виграші від впровадження накопичувальної пенсійної системи опиняться страхові компанії, а в програші – все населення України.

«Якби недержавні добровільні пенсійні фонди показували дохідність хоча б вищу за рівень інфляції, можна було б ще про щось говорити. Але обов'язкова накопичувальна система апріорі є фінансовою пірамідою довжиною в 40 років», – говорить експерт.

Від накопичувальної системи, зауважує він, на першому етапі виграли ті країни, які її запровадили в основному шляхом переливу іноземного капіталу. «Зараз там на пенсію почали виходити люди, на коштах яких 40 років наживались ділки. І вони у розчаруванні – баланси пенсійних фондів від'ємні, бо немає позитивного приросту нових застрахованих. Для України це буде взагалі катастрофою. Бо в Україні від'ємний навіть приріст населення», – стверджує Ганущак. 

Також експерти вказують на відсутність чіткого механізму захисту від знецінення накопичень громадян. Наразі вкладники недержавних пенсійних фондів (НПФ) більшість своїх заощаджень зберігають у державних цінних паперах – ОВДП. За офіційними даними, в ОВДП інвестовано 47,2% активів НПФ. Ще 35,6% – у банківські депозити і лише 1,5% – в акції приватних компаній.

Приблизно такі пропорції збережуться і після запуску другого рівня пенсійної системи, впевнені в уряді. Однак дохідність ОВДП нині не перевищує 18,5%, водночас інфляція, прикладом, наступного року обіцяє сягнути 28%. Тож, купівельна спроможність пенсій, які отримуватимуть українці зі своїх накопичувальних рахунків у майбутньому, викликає великі сумніви.

Крім того, реформа коштуватиме великих грошей. За приблизними розрахунками, у перший рік функціонування накопичувальних пенсійних рахунків держава має перерахувати на них з бюджету 22 млрд грн.

«Запровадження накопичувальних пенсій позбавить солідарний Пенсійний фонд значного ресурсу, адже обсяг ЄСВ, який переказуватиметься туди, знизиться. Дефіцит ПФ теж покриватимуть коштом платників податків. Навіть зараз майже половину витрат фонду компенсує держбюджет. Ця діра зростатиме ще більшими темпами, тож і видатки з бюджету на її покриття суттєво збільшаться», – коментує доктор економічних наук Іван Макаренко.

Звідки держава братиме гроші на проведення пенсійної реформи в повоєнній країні, яка потребуватиме колосальних коштів на відновлення, – невідомо.

Війна – не перешкода

Законопроєкт був підготовлений ще торік і остаточно мав бути затвердженим на початку цього. Але війна порушила плани ініціаторів пенсійної реформи, які розраховували почати її впроваджувати у 2023 році.

Втім, вирішили в уряді, реформу треба готувати вже зараз. “В цілому підготовчий процес може зайняти близько двох років. Потрібно створити всі інституції, підготувати нормативні акти, тому, щоб зробити якісну реформу, процес потрібно запускати вже зараз і доопрацьовувати всі дискусійні моменти під час підготовки закону до другого читання”, – кажуть у Кабміні.

Запускати накопичувальну пенсійну реформу будуть разом із запровадженням фондового ринку. «Це головна вимога міжнародних партнерів. Це паралельні процеси, які підсилюють один одного», – цитує Forbes чиновника з уряду.

І це зрозуміло, адже без змін у сфері діяльності фондового ринку проведення пенсійної реформи ризикує перетворитися на ще один інструмент латання дір у бюджеті та спосіб виведення капіталу за кордон.

Раніше Інформатор повідомляв, на скільки зросли пенсії у жовтні. Також ми писали про те, чи підвищать в Україні пенсії у 2023 році.

Ольга Чорна