Що не так з антикорупційною робочою групою в Офісі президента: розслідування руху Чесно
Самі ж себе і контролюють: лише двоє з 25 членів робочої групи, які відстежують ризики корупції в Офісі президента, є громадськими активістами, всі інші - працівники цієї ж установи
Самі ж себе і контролюють: лише двоє з 25 членів робочої групи, які відстежують ризики корупції в Офісі президента, є громадськими активістами, всі інші - працівники цієї ж установи
Активісти відомого руху "Чесно" надіслали в Офіс президента запит стосовно антикорупційної робочої групи Офісу президента, створеної минулого місяця за розпорядженням його керівника Андрія Єрмака. Отримана офіційна відповідь здивувала: виявилось, що з 25 членів групи 23 людей - це працівники ОП. Хто очолює групу - невідомо.
Про це йдеться у матеріалі, опублікованому на сайті руху у вівторок, 30 квітня. Активісти дійшли висновку, що ОП сам себе й контролює, а набір до групи з оцінки корупційних ризиків провели не зовсім прозоро.
"У грудні 2023 року на сайті ОП опублікували розпорядження про початок проведення оцінювання корупційних ризиків у діяльності Офісу президента у форматі самооцінювання. А вже у березні 2024 року керівник ОП Андрій Єрмак підписав розпорядження про створення робочої групи з оцінювання корупційних ризиків. Рух ЧЕСНО у відповідь на запит отримав положення про діяльність та персональний склад робочої групи. Попри анонсовану публікацію, додатки щодо персонального складу робочої групи та положення про робочу групу з оцінювання корупційних ризиків у діяльності ОП в публічному доступі фактично відсутні", - йдеться у публікації.
Активісти, спираючись на офіційну відповідь з ОП на свій запит, пояснюють, що робоча група має документувати елементи корупційних ризиків, описувати їх та аналізувати описані потенційно вразливі до корупції функції та процеси у діяльності ОП. Окремим завданням є розробка заходів впливу на такі ризики.
Але! У положенні визначено, що рішення робочої групи з оцінювання корупційних ризиків ОП мають рекомендаційний характер. Отже, фактично вплив цієї робочої групи на протидію корупції в діяльності ОП, а також притягнення до відповідальності в разі корупційних зловживань буде мінімальним або ж опосередкованим.
Але найцікавішим є навіть не це. Відповідно до наданого в ОП переліку членів робочої групи, переважна більшість людей працює в різних підрозділах та департаментів Офісу президента. Хто очолює робочу групу - невідомо, у відповіді ОП цей момент вирішили не озвучувати. У робочій групі, кажуть активісти Чесно, вони виявили лише двох громадських активістів. Ось ці люди:
"Такими представниками є Богдан Головкін — декан кафедри слідчої та детективної діяльності Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, який брав участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду у 2018 році, та Олександр Стрільців. Останній, або ж його повний тезка, є завідувачем наукової лабораторії Національної академії внутрішніх справ та представником громадської організації “Всеукраїнський центр протидії корупції та сприяння правоохоронним органам “Антикорупційна ініціатива”. Зазначимо, що останні публікації на сайті однойменної громадської організації датовані ще 2019 роком", - пише рух Чесно.
Активісти нагадують, що, за дослідженням соціологів, майже половина українців вважає, що Офіс президента впливає на державні органи із перевищенням своїх повноважень. Крім того, 78% українців переконані, що співробітники та радники Офісу президента повинні подавати електронні декларації. Опитування наочно демонструє запит суспільства на підвищення відкритості роботи Офісу президента. Адже йдеться про людей, які формують державну політику в умовах війни, а також виступають спікерами влади та представляють державу на міжнародній арені. Відтак така закритість щодо робочої групи усередині ОП аж ніяк не сприяє формуванню позитивного іміджу цієї установи.
Корупція в Україні
На жаль, не минає і тижня без гучного скандалу, пов'язаного із корупцією або ж розкраданням у високих колах влади. З останніх справ - справа з розкрадання на снарядах для ЗСУ, у якій затримали не одного посадовця Міноборони.
Також Інформатор писав про те, що детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) викрили масштабну схему заволодіння державною землею у Сумській області. За даними слідства, до злочинної групи входили ексголова аграрного комітету Верховної Ради, чинний міністр, службові особи Держгеокадастру та так звані куратори цих органів.
Нагадаємо, у Києві розробили антикорупційні анонімки: жителів столиці опитують про потенційних хабарників у КМДА.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.