Битва за Грузію: чи знайшов пропутінський режим Іванішвілі рецепт проти Майдану

Картвели вийшли на масові протести проти повторної спроби проросійського уряду "Грузинської мрії" запровадити закон "про іноагентів". Дійшло до масових сутичок із поліцією. Опозиційна громадськість налаштована рішуче, оскільки сприймає політику партії Бідзіна Іванішвілі як спробу повернути країну під контроль Кремля. Але влада не збирається зупинятися - експлуатуючи страх війни, "Грузинська мрія" розраховує перемогти.

Нескорена Сакартвело

Масштабні протести, які тривають у Тбілісі впродовж двох тижнів, набрали потужного розмаху. Кишеньковий уряд проросійського олігарха, найбагатшої людини "Країни картвелів" Бідзіна Іванішвілі вважає, що настав вдалий момент, аби перетворити країну в аналог лукашенківської Білорусі. Перший крок до цього стандартний: знищити незалежні ЗМІ, після чого в рази легше зруйнувати вільне суспільство. Картвели чудово усвідомлюють небезпеку. Сотні тисяч вийшли на вулиці, вимагаючи відхилити скандальний закон "про іноагентів" — ледь змінену реінкарнацію торішньої ініціативи, до ідеї якої "Грузинська мрія" обіцяла не повертатися.

Спершу протести були доволі стриманими, обмежувалися гаслами скасувати "російський закон" та мирними акціями. Під час обговорення законопроєкту влада дозволила бути присутніми лише представників зручних для себе ЗМІ. Але якщо уряд очікував, що в інформаційній тиші запал згасне, то ці сподівання не виправдали себе. Кількість невдоволених під будівлею парламенту 30 квітня, коли там тривало обговорення законопроєкту перед голосуванням у другому читанні, зростала в рази. І стало по-справжньому незручно депутатам, коли мітингувальники спробували заблокувати чорний хід.

ОМОН намагався розігнати натовп, застосовуючи гумові палиці. Згодом у хід пішли водомети, сльозогінний газ, гумові кулі. Не вийшло - у відповідь полетіла бруківка. Силовики намагалися вихопити з натовпу окремих протестувальників, але деяких натовп відбивав.

Голову найбільшої опозиційної партії Грузії "Єдиний національний рух" Левана Хабеішвілі та лідера політичного об’єднання "Громадяни" Алеко Елісашвілі побили силовики. В "Ехо Кавказа" повідомляють, що першого перед цим викрали, другого — кинули під ноги, коли він намагався вести діалог із поліцією.

Роль опозиції в протестах велика, однак навіть якби влада змогла арештувати чи ліквідувати лідерів, це нічого б не змінило, знайшлися б нові, оскільки повстав народ. Усе це дуже нагадує Майдан. Інколи відчуття дежавю дуже сильне, до прикладу в мережі з’явилися відео, на яких мітингувальниця намагається переконати поліцейських припинити підтримувати проросійський уряд.

"У мене батько бився на війні (під час інтервенції 2008 року — ред.), росіяни вбили мою бабусю. Ти підтримуєш їх? Тобі не соромно?", — запитує жінка молодого поліцейського.

У ніч на 1 травня протестувальники почали будувати барикади з підручних матеріалів, але це було швидше символічним жестом. Адже вже на ранок, перш ніж розійтися по домах, люди поставили урни й поприбирали сміття. Обіцяють повернутися.

"Ми не зупинимось, переведемо дух і продовжимо боротьбу! До біса Росію в Грузії та Україні!", — каже опозиційний парламентар Алеко Елісашвілі.

Іванішвілі показує справжнє обличчя 

Протестувальники вважають, що йдеться про битву за незалежність, адже дії проросійського уряду повертають державу під цілковитий контроль Москви. Досі уряд намагався мімікрувати під проєвропейський. Але тепер виступаючи перед натовпом бюджетників на "антимайдані", Бідзіна Іванішвілі видав весь набір наративів російського агента: "внєшнєє управлєніє", "державний переворот", "Західні розпалювачі війни" й "Путін нє віноват".

"У 2004–2012 роках ми пережили важкі роки, коли країною керувала не влада, обрана народом, а призначений ззовні, чужа агентура… Багато хто вважає, що основною причиною злочинів стала нелюдська, садистська та непатріотична сутність Саакашвілі та його поплічників. Але насправді все, що вони робили, наказувалося і керувалося їхніми господарями ззовні", — пояснював про "наколоті апельсини" Іванішвілі.

Чому таким необхідним для влади є "закон про іноагентів", який торік відкинула грузинська громадськість, олігарх не пояснює. Натомість він звинуватив Захід у тому, що той надав Україні та Грузії "фальшиві ілюзії". За його словами, це спровокувало Тбілісі та Київ виступити проти впливу Москви. Виходить, це не Володимир Путін, а "партія війни" змусила росіян окупувати п’яту частину Сакартвело та України, влаштовуючи воєнні злочини давно небаченого масштабу.

"Попри обіцянки, які дали на Бухарестському саміті 2008 року, Грузії та Україні не дозволили приєднатися до НАТО й залишилися поза ним. Усі подібні рішення ухвалює Партія глобальної війни, яка має вирішальний вплив на НАТО та Євросоюз і яка сприймає Грузію та Україну лише як гарматне м’ясо. Вони спочатку змусили Грузію вступити в протистояння з Росією у 2008 році, а у 2014 і 2022 роках поставили Україну в ще складнішу ситуацію. Основною причиною агресії Партії глобальної війни проти Грузії є те, що їй, попри великі зусилля, не вдалося перетворити Грузію на другий фронт, чого вона могла б дуже легко досягти з поверненням агентів до влади", — продовжує Іванішвілі.

Чи є рецепт від картвельського Майдану

Іванішвілі не приховує своїх теплих стосунків із Кремлем. і мало сумнівів щодо того, що вождь росіян Володимир Путін не в курсі планів "Грузинської мрії". Колись Москва була не на жарт налякана подіями Революції гідності. Торік картвели продемонстрували, що теж не збираються підставляти свої шиї під ярмо і "Грузинська мрія" відступила. Але тепер, схоже, у Кремлі вважають, що настав слушний час.

Іванішвілі знає куди бити, грузинське суспільство роздирають протиріччя: картвели виступають за євроінтеграцію, але напротивагу цьому є травматичний досвід війни з Росією. З одного боку погрожуючи розпалюванням війни з РФ, у тій же промові перед "антимайданом" очільник "Грузинської мрії" зробив неймовірний фінт. Він заявив, що закон "про іноагентів", який нахвалюють Путін, Олександр Дугін та Дмитрій Мєдвєдєв, потрібен, аби зберегти національну ідентичність. Мовляв, це допоможе країні вже до 2030 року стати членом ЄС.

І це попри те, що Європейський Союз, який надав Сакартвело статус кандидата в грудні, через свого представника прямо заявив, що ухвалення законопроєкту поставить під сумнів надії країни на членство. Американські конгресмени з обох партій теж закликають не приймати його.

"Сьогодні Бідзіна Іванішвілі відкрито визнав, що він служить Росії і що для його партії Європейський Союз є "стороною глобальної війни". Цим він повторив наратив Путіна й рашизму. Головним посланням Бідзіни Іванішвілі сьогодні було: "ні" розвитку, "ні" майбутньому, "ні" Європі. "Так" Росії та його особистій путінізації. Бідзіна, твоя російська мрія ніколи не здійсниться в Сакартвело. Ми не дамо вам втягнути Сакартвело до Росії", — написав у Facebook Мамука Хазарадзе, очільник опозиційної партії "Лело для Сакартвело".

Не зовсім зрозуміло, як бачить євроінтеграцію Іванішвілі, але його риторика нагадує заяви діячів антимайдану, котрі переконували, що до ЄС та НАТО Україна потрапить через союз із Росією. Ще у 2015 році Кремль серйозно намагався просувати цю ідею, використовуючи проросійських політиків, до прикладу президента Чехії Мілоша Земана, прем’єр-міністра Італії Сильвіо Берлусконі та канцлера Німеччини Герхарда Шрьодера. В Україні такі "складні стратегічні конструкції" викликали нерозуміння, навряд повірять і в Сакартвело, де понад 80% за вступ до ЄС та НАТО.

Але, можливо, в рукаві проросійського уряду Іванішвілі є якісь козирі. Кремль та уряд "Грузинської мрії" мали час, аби все докладно обмізкувати. Інакше, навіщо повторно ставати на ті ж самі граблі із "законом про іноагентів"? До прикладу, допомогти проросійським силам міг би новий виток ескалації на кордоні з Північною Осетією. Кремль навряд готовий відкрити ще один фронт, але може сподіватися, що страх покращить позиції проросійського уряду й дасть можливість посилити репресії.

Парламент країни має провести остаточне голосування щодо "закону про іноагентів" 17 травня. Президентка Саломе Зурабішвілі, яка підтримує протест, пообіцяла накласти на вето, коли його приймуть у третьому читанні. Однак "Грузинська мрія" має голоси, щоб його подолати, і вже заявила, що зробить це.

Тим часом опозиція збирає сили та закликає Захід застосувати проти влади санкції. У заяві близько 20 неурядових організацій зазначено, що "прийнявши російський закон", Іванішвілі та "Грузинська мрія" "планують репресії проти народу… фальсифікацію виборів, цензуру та тоталітарний режим радянського типу". Організатори обіцяють продовження протестів і наразі виглядає так, що якщо не трапиться сюрпризів, картвели зможуть домогтися свого.

"Мій батько зараз воює в Україні проти Росії, дід воював в Абхазії проти росіян, а ви зараз бʼєте нас, ровесників ваших дітей! Нас ніхто не залякає. Ми стоятимемо до кінця. А ці (поліціянти — ред.) втратили обличчя та не мають нічого спільного із поліцією", — каже Лука Швелідзе, один з учасників протесту.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.