SIM-картки за паспортами. Наскільки подорожчає мобільний зв'язок?

SIM-картки за паспортами. Наскільки подорожчає мобільний зв'язок?

Читать на русском

Розбираємось, навіщо потрібен законопроєкт, і які є ризики для українців

Читать на русском
SIM-картки за паспортами. Наскільки подорожчає мобільний зв'язок?

Розбираємось, навіщо потрібен законопроєкт, і які є ризики для українців

В Україні мають намір запровадити прив'язку номерів мобільних телефонів до паспорту. Це стосується не всіх, а лише власників номерів, прив'язаних до банківських карток. Наразі законопроєкт на стадії розробки.

Інформатор поспілкувався з народним депутатом України від партії «Слуга Народу», членом Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації Олександром Федієнком. Ми розпитали його про подробиці ініціативи й дізналися, чим загрожують такі зміни для українців.

Навіщо це взагалі потрібно?

Федієнко пояснює, що головна мета — не "тотальний контроль", як хтось міг би подумати, а безпека самих українців.

Прив'язувати номер телефону до паспорта повинні будуть не всі. Йдеться про ті телефонні номери, які громадяни України використовують у фінансовій системі або так званих публічно-цифрових послугах. Тобто у випадках, де відбувається ідентифікація за номером телефону.

Для тих, хто хвилюється, що тепер його номер телефону матиме банк... сюрприз, він і так у нього є!

"Усі номери телефонів, прив'язані до банкінгу, є в банку. Люди хвилюються, що телефон буде прив'язаний до паспорта. Однак усі ваші телефони, які підв'язані до ваших рахунків, і так вже прив'язані до вашого паспорта в банку. Але більшість із цих номерів не прив'язані до паспорта у оператора, що дає поле для діяльності шахраїв. Ми хочемо прибрати цей простір. Ми не говоримо про те, що 100% номерів українців мають бути прив'язані до паспортів. Це повний абсурд", — розповів Федієнко.

Якщо шахраї крадуть гроші з карти, зазвичай відбувається така ситуація: клієнт звертається до банку зі скаргою на вкрадені гроші. Там йому відповідають, що якщо транзакція проведена з його номера телефону, вас ідентифікували, то питань до банку не може бути. Далі громадянин звертається до поліції та скаржиться на крадіжку номера. Поліція своєю чергою звертається до оператора, де відповідають, що номер "нічийний". Чи належить він ошуканому громадянину, довести не можна.

"І ось яку ми маємо ситуацію: банк усе одно вимагає гроші з громадянина, поліція та оператор нічим не можуть йому допомогти. І громадянин стає заручником банку. Це дуже складна ситуація, яку потрібно терміново виправляти. Шахрайство набирає обертів у нашій країні.

Ми єдина країна, яка має такі послуги як Приват24, Монобанк. Коли розповідають, що в Європі немає прив'язки номера до паспорта, часто забувають про те, що там немає онлайн-банкінгу. А відповідно, немає й такої проблеми із шахраями. А в нас вона є", — пояснює народний депутат.

Чи платитимемо більше?

В Україні онлайн-банкінгом користується величезна кількість людей — станом на квітень цього року майже 20 мільйонів користувачів. Виникає закономірне питання: наскільки більше доведеться платити всім цим людям, коли законопроєкт схвалять і закон набуде чинності? Адже контрактні номери телефонів зазвичай дорожчі, ніж припейд-номери.

Олександр Федієнко запевняє — більше платити не доведеться:

"Наша соціологія показує: якщо середньостатистична людина купує контрактний і звичайний номер телефону, на обох використовує приблизно однакову кількість хвилин і трафіку, зрештою, платитиме вона одну й ту саму цифру. "Контрактники" не платять за послуги дорожче.

"Стерильний" номер телефону коштує дешевше на початковому етапі, але люди не рахують далі — вони дивляться на початкову вартість і роблять вибір на користь дешевшого варіанту, не думаючи на перспективу. Щобільше, використання контрактного номера може навіть заощадити кошти — не надходить тонна повідомлень, відповідно ви не підключите випадково якісь непотрібні вам послуги й не сплачуватимете їх. Саме тому не контрактні номери телефонів навіть вигідніші операторам".

Але все-таки, хіба оператори не захочуть скористатися тим, що мільйони людей у ​​стислий термін вирішать перейти на контрактні номери? Точної відповіді на це питання у нашого співрозмовника немає, але він припускає, що такої проблеми не виникне:

"Я сумніваюся, що зміни якимось чином вплинуть на вартість пакетів. Зростання цін швидше пов'язане з поточними витратами операторів ринку: зарплати, електроенергію тощо. Але точно не пов'язано з тим, що з'явилася категорія людей, які вирішили перейти на контракт, щоб скористатися онлайн-банкінгом. Більше того, зараз мобільним операторам ніхто не заважає підвищувати вартість, але вони цього не роблять.".

Федієнко переконаний: про спекуляції турбуватися не варто, усім стане тільки безпечніше, а дорожче — ні.

"Існує захисний механізм. Якщо ви міняєте припейд на контракт — з вас нічого не беруть, це норма. Якщо ви йдете до оператора, він ж не знає, для чого ви переходите на контракт. Оператору нецікаво, де ви будете використовувати цей номер згодом. Він переводить вас із припейда на контракт: бере нічийний номер, який у вас могли легко вкрасти і прив'язує його до вашого паспорта.

На громадян України ці зміни не вплинуть з точки зору того, що для них щось стане дорожчим. Їм стане безпечніше — це так, а дорожче — ні”.

Озираючись назад, Інформатор зазначає — тарифні сітки на мобільний зв'язок для контрактних абонентів і припейд абонентів традиційно відрізняються, зокрема й ринковим позиціонуванням. Зазвичай оператори вважають контрактників трохи більш преміальним сегментом користувачів і за цю "привілейованість" беруть на 10-15% більше. Як це відбувається? Наприклад, у сітці контрактних тарифів може бути відсутній пакет із малою кількістю мегабайт чи хвилин, хоча “середні” і “великі” пакети можуть бути приблизно однаковими. Або деякі затребувані послуги поза пакетом для контрактників можуть надаватися за іншою ціною, той самий роумінг.

Крім того, обмеження свободи вибору для користувача може стати додатковим фактором для стимуляції монетизації — як то кажуть, а ти пройдися ринком, пошукай дешевше?

Коли чекати на зміни?

За словами Олександра Федієнка, зараз драфт законопроєкту на стадії соціологічного дослідження автори вивчають, як на нього відреагують українці. Це дослідження має закінчитися до кінця року, а решта всіх робіт вестиметься вже у 2022 році.

Нардеп також запевнив, що у разі ухвалення законопроєкту перехідний період буде достатньо довгим, щоб усі встигли адаптуватися до змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте в нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.