Що не так з агросектором України та чи на часі індустріальні парки: інтерв’ю з нардепом Дмитром Кисилевським

В останні дні між фермерами та урядом Польщі трапився конфлікт через експорт українського зерна. Попередньо, питання рухається до вирішення. Але воно стало черговим “тривожним дзвіночком”, який вказує на потребу переорієнтувати Україну з виробництва сировини на переробну промисловість. Про це розповів заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Втім, це не єдина тема для розмови.

В етері радіостанції Інформатор FM з депутатом обговорили питання розвитку індустріальних парків під час війни, життя тилового Дніпра та зворушливої допомоги фронту.

Польські фермери не раді українському експорту

Росія заблокувала порти, а через “зернові коридори” можна вивезти не всю агропродукцію. Тому велика частина аграрного експорту України поїхала через країни Євросоюзу. Фермери сусідніх країн, побачивши надлишок зерна, звернулись до свого уряду з вимогою щось зробити. Посадовці своєю чергою пішли на зустріч і заборонили імпорт української пшениці, кукурудзи, насіння соняшника, а також ряду продуктів харчування. На думку Дмитра Кисилевського, рішення ухвалені незаконно, адже це може зробити лише Єврокомісія. Враховуючи важливість агроекспорту, український уряд поспілкувався з колегами з ЄС. Домовились до того, що певні категорії товарів (зокрема, сировинні) будуть заборонені для експорту, але дозволені для транзиту.

Причина всієї проблеми, на думку депутата, полягає в тому, що наша економіка - сировинна, і ми досі не навчилися переробляти ту ж саму пшеницю й іншу агро сировину в товари з більшою доданою вартістю. Це дозволило б перетворювати її в товар, який легше експортувати.

“Пшеницю можна було б переробляти в безліч товарів: борошно, хліб, готові продукти харчування, корми для тварин, горілку і спирт, біоетанол і ряд речовин, які коштують значно дорожче, місця займають значно менше, яких зручно вивезти будь-яким видом транспорту”, – зауважує Дмитро Кисилевський.

Держава має стимулювати перероблення сировини й будівництво заводів

За словами депутата, саме держава мала б вести політику і спонукати аграріїв до перероблення продукції – зокрема, будувати заводи. Тепер до цього підштовхує Польща, якій не надто і потрібна наша сировина в такій кількості, бо є своя. Він зазначив, що ЄС стимулює свою промисловість, а ми - ні, а отже все більше стаємо схожі на сировинний придаток.

“Країни Євросоюзу в середньому витрачають на стимулювання своєї економіки до 3% ВВП. Україна витрачає 0,3%. Тобто пропорційно до ВВП ми витрачаємо в 10 разів менше, ніж країни Євросоюзу”, – наголошує Дмитро Кисилевський.

Він поділився результатами дослідження економічного комітету: більш ніж половина дешевого кредитного ресурсу по програмі 5-7-9 держава спрямовує на аграрний сектор, і лише 14% на переробну промисловість. Це треба змінити. Один зі способів, який би вплинув на підтримку переробної промисловості – це державні пільгові кредити тим, хто будує відповідні заводи, виплачує “білі” зарплатні та створює додану вартість.

Частка переробної промисловості у ВВП корелюється з бідністю. Країни з високою часткою багатші. А у світі немає жодної багатої сировинної країни. Тому нам потрібна модель економіки, заснована на високих технологіях і переробній промисловості.

Індустріальні парки: не на часі?

Кабмін нещодавно дозволив громадам фінансувати розробку проєктної документації на інженерні мережі для індустріальних парків. У людей може виникнути питання: чи доцільно це в умовах війни? Спікер почав з визначення цього терміну.

“Індустріальний парк – це як офісний центр, тільки для промислових підприємств. Це ділянка землі промислового призначення, до якої підведена електрика, газ, вода і дорога. І діють певні податкові пільги. Для громади Індустріальний парк дає можливість впливати на економічну активність на своїй території. 1 га індустріального парку створює 50 робочих місць. А з зарплати цих робітників сплачуватимуться податки в місцевий бюджет”, – пояснив нардеп.

Він додав, що це важливо і в умовах війни, адже зараз, не чекаючи на перемогу, ми маємо підготуватись, щоб одразу після перемоги інвестор зміг почати будувати свій завод. Уряд своїм рішенням надав право громадам інвестувати в індустріальні парки. Поки що лише дозволив проєктувати, не будувати – Дмитро Кисилевський вважає, що це буде наступний етап.

Депутат навів приклади громад, які зацікавлені в розвитку індустріальних парків – це Львів, Вінниця і Біла Церква. А в Білій Церкві, за словами Дмитра, вже навіть зайняті всі площі новими компаніями.

В Дніпрі ситуація складніша. Тут війна поруч, і вмовити інвестора вкластись у проєкт важче, ніж у Львові. До повномасштабної війни міська почала розвивати індустріальний парк на Лівому березі. Це створило б близько 3 тисяч робочих місць.

“Повномасштабне вторгнення цьому завадило. Але плани з розвитку індустріального парку залишились. Їх реалізацію я буду всіляко вітати. Адже це робота для жителів Лівого берега і податки в бюджет”.

Зелені парки: були, є і будуть

Тим часом Дніпро продовжує жити. Ще до війни у Дмитра Кисилевського один з пріоритетів було озеленення міста. Йому вдалося залучити державні кошти, за які облаштували “зелені зони”:

• на ж/м Придніпровський, вулиця Космонавтів, зробили пішохідну частину
• ж/м Північний, відновили сквер
• ж/м Калинівський, відновили дитячу “зелену зону” і дитяче містечко.
  
  

За словами депутата, біля оновлених зон навіть відкрились кафешки, значить, покращився інвестиційний клімат.

“До речі, останній з цих трьох об’єктів добудовували вже після вторгнення. Підрядник працював, не отримавши грошей – закінчив те, що було розпочато. За що йому велика вдячність”, – зауважив Кисилевський.

За зверненням депутата міська влада провела на цих трьох об’єктах ремонтні роботи.

Тил також тримає стрій

Дмитро Кисилевський розповів про “В’язальний батальйон”, який розгорнули жінки його округу в Дніпрі. До нього могли долучитись всі, хто вміє в’язати та хоче допомогти ЗСУ. Учасницям надавали пряжу для того, щоб вони створювали теплі шкарпетки – must have солдата на передовій під час війни. Учасницями проєкту стали близько 85 дніпрянок, їм вдалося зв’язати 1300 пар шкарпеток. Їх передали 25 повітряній десантній бригаді та в підрозділи ППО.

Також мешканців Дніпра запрошують на безплатні тренінги з домедичної допомоги. Чим більше жителів будуть знати, що робити з постраждалим до приїзду лікарів, тим більше людей збережуть життя. Набуті знання не завадять нікому. Для мешканців Лівого берега провели вже 4 тренінги, на які запрошували досвідчених інструкторів Дніпропетровського обласного центру екстреної медицини й медицини катастроф. Зупинятись не збираються. За анонсами можна слідкувати в місцевих Facebook-спільнотах і на сторінці Дмитра Кисилевського.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.