Поліцейські Департаменту з боротьби з наркозлочинністю проводили обшуки без доказів — і пропонували “вирішити” питання – ЗМІ
У ЗМІ шириться інформація, щодо посадовців Департаменту боротьби з наркозлочинністю, які, за даними джерел, причетні до схем тиску, фальсифікацій і вимагання під прикриттям офіційних розслідувань.
Як повідомляє Парламент.ua, замість боротьби з наркоторгівлею, окремі співробітники Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України (ДБН) залучаються до практик, що викликають запитання. Ідеться про кримінальні провадження, в яких відсутні переконливі докази, обшуки з мінімальним процесуальним обґрунтуванням і вилучення майна з подальшим неофіційним “врегулюванням ситуації”.
У центрі таких дій — кілька чинних високопосадовців ДБН. Згідно з отриманою інформацією, ключову роль у таких епізодах відіграє Олександр Вербовський, заступник начальника управління Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України. У тісній співпраці з ним працює Сергій Мар’янов — заступник начальника Департаменту, начальник 1-го управління ДБН, а також Олександр Осіпов, який безпосередньо бере участь в обшуках.
За інформацією з кількох джерел, саме ця група поліцейських налагодила схему системного тиску на громадян через фіктивні обвинувачення та формальні ухвали судів. Формально — це боротьба з наркотиками. Але на практиці — потік “справ на замовлення”, сфабриковані матеріали, порожні звіти, які прикривають звичайне вимагання грошей і рейдерство.
Суть схеми — максимально проста. Обирається “зручна” людина. Її прізвище вписується у сфальшоване кримінальне провадження. Суддя — за домовленістю або через формальний пакет документів — видає ухвалу на обшук. Далі слідчі приходять “із візитом”, виносять усе цінне, а потім або “вирішують питання”, або запускають повноцінне розслідування.
Один із постраждалих на умовах анонімності розповів нам про цю схему:
“Я взагалі не зрозумів, що відбувається, — розповідає постраждалий. — Просто одного ранку вони увірвались до квартири з обшуком. Показали ухвалу, сказали, що є підозра в зберіганні наркотиків. Нічого не знайшли. Але забрали ноутбук, телефон, документи. Потім натякнули: “Може, домовимось?”. За пару днів через адвоката запропонували “закрити питання” за 10 тисяч доларів. Я тоді просто зник з країни”.
Такі історії — непоодинокі. За свідченнями з адвокатських кіл, “вирішення” фейкових справ стало тіньовим заробітком для низки підрозділів. Але саме ДБН — найактивніший у цьому напрямку. І саме під керівництвом Вербовського і Мар’янова ця практика перетворилась на системну.
При цьому обидва — не бідні чиновники. За офіційними деклараціями, Вербовський володіє двома квартирами в Києві. Одна з них придбана у 2019 році майже за 2 мільйони гривень. Його дружина, Лілія Вербовська, аступниця директора Департаменту МВС України, також задекларувала значні статки. У Мар’янова — квартира за півтора мільйона, автомобіль Skoda Superb, задекларована на дружину, дохід сім’ї — понад 800 тисяч гривень на рік.
Але головна проблема — не в статках. Головна — у повній безкарності. Ці “правоохоронці” діють на тлі війни, коли громадяни бояться звертатися в контролюючі органи, а суди працюють у спрощеному режимі. У таких умовах фейкова справа і фіктивна ухвала — просто ще один інструмент заробітку для тих, хто мав би захищати громадян.
Поки НАБУ і ДБР зберігають мовчання, “справи з повітря” множаться. Жертви — мовчать, бо бояться. А система — лише підкріплює свою безкарність новими випадками.
Зараз читають на Інформаторі
