Філософ чи технар? Хто під час війни очолить найбільший технічний виш країни?

Філософ чи технар? Хто під час війни очолить найбільший технічний виш країни?

Читать на русском

Головне про кандидатів у ректори Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського

Читать на русском
Київська політехніка
Хто очолить Київську політехніку

Головне про кандидатів у ректори Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського

Розгортання швидкісного інтернету, цифрова трансформація, блискавичний розвиток соціальних мереж та ґаджетів. Ще ніколи людина не піднімалася так високо в своєму технологічному розвитку. Водночас на піку цього піднесення в самому центрі Європи розгорнуто театр бойових дій. Експерти стверджують: новітні технології стають ключовим елементом ведення війни та боротьби з ворогом, вони впливають на суспільство в цілому та на результат військових дій. Саме від новітніх технологій залежить наша перемога та наше майбутнє!

Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського утримує лаври провідного технічного навчального закладу в Україні протягом багатьох років. Саме в цих стінах народжуються ідеї, які рухають нашу країну вперед на науковому та військовому фронтах.

Наразі в КПІ тривають вибори ректора університету. Контракт діючого ректора, Михайла Згуровського, добігає кінця у липні цього року. 13 березня МОН оголосило конкурс на заміщення посади. Сам Згуровський свою кандидатуру не подавав.

Перший тур виборів вже відбувся 11 червня. В результаті підрахунку голосів до другого туру, який відбудеться 18 червня 2024 року, пройшли два кандидати — Олексій Жученко (діючий проректор з науково-педагогічної роботи) та Анатолій Мельниченко (діючий проректор з навчальної роботи).

Ми вирішили проаналізувати професійний шлях кандидатів, один з яких стане ректором провідного технічного університету країни.

Філософ чи технар? Хто під час війни очолить найбільший технічний виш країни? 1

Анатолій Мельниченко з 2020 року до цього часу перебуває на посаді проректора з навчальної роботи КПІ імені Ігоря Сікорського. Народився в Ужгороді, 45 років. Має науковий ступінь кандидата філософських наук та вчене звання — професор. У 2022 році здобув другу вищу освіту, за спеціальністю правознавство. В інформації, яку подавав для участі у ректорських перегонах, Анатолій Мельниченко зазначає, що має загальний трудовий стаж – 28 років, а його стаж роботи в університеті складає 22 роки.

Свою кар’єру розпочав із посади асистента кафедри економіки й підприємництва КПІ. Далі аспірантура на кафедрі філософії, викладання на кафедрі політології, соціології та соціальної роботи, далі доцент кафедри філософії. У період 2013-2015 років— завідувач кафедри теорії та практики управління. До 2020 року перебував на посаді ученого секретаря Вченої ради КПІ. З 2013 по 2020 роки Анатолій Мельниченко - декан факультету соціології та права.

Анатолій Мельниченко — автор та співавтор понад 170 наукових та науково-методичних праць, серед яких 2 підручники, монографії, статті у фахових вітчизняних та закордонних виданнях, авторські свідоцтва.

З 2017 - до тепер - член ГО "Світовий центр даних "Геоінформатика та сталий розвиток".
Проходив стажування в США, Великій Британії, Нідерландах.

Філософ чи технар? Хто під час війни очолить найбільший технічний виш країни? 2

Олексій Жученко з листопада 2022 року по теперішній час перебуває на посаді проректора з науково-педагогічної роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського. Доктор технічних наук, народився в Києві, 39 років.

З 2008 до 2014 року працював асистентом кафедри автоматизації хімічних виробництв інженерно-хімічного факультету. Поступово підіймався сходинками до посади доцента, заступника декана з навчально-виховної роботи, першого заступника декана та професора кафедри технічних та програмних засобів автоматизації інженерно-хімічного факультету. У вересні 2019 призначений на посаду директора Департаменту якості освітнього процесу.
З початком повномасштабного вторгнення у квітні 2022 року був призначений виконувати обов’язки першого проректора університету (як зазначають наші джерела, причиною слугував факт погіршення здоров’я у діючого, на той час, першого проректора - Юрія Якименка, який до виконання обов’язків так і не повернувся). В результаті всіх обставин, фактично посаду першого проректора було виключено зі штатного розпису та введено посаду проректора з науково-педагогічної роботи, яка за функціональними обов’язками тотожна обов’язкам першого проректора, на яку і було призначено Олексія Жученка.

У 2024 році Указом Президента України Олексію Жученку присвоєно звання «Заслужений діяч науки й техніки України». Автор понад 160 наукових праць, у тому числі 5 монографій, підручників та патентів України. Окрім того, очолює напрям інтернаціоналізації КПІ, координує проєкти з академічної мобільності Erasmus+, очолює міжнародний науковий проєкт «Горизонт Європа», керівник міжнародного проєкту «Розробка та методологічне наповнення освітніх програм щодо підготовки фахівців для вирішення проблем безпеки у сфері використання ядерної енергії» (Державний департамент США).

Олексій Жученко проходив стажування в університеті Каштело Бранко(Португалія), в університеті Коруни (Іспанія), є сертифікованим фахівцем Британської ради в Україні.

Управлінець має досвід у сфері забезпечення якості освіти. Очолював організаційні процеси з перезапуску процедури акредитації освітніх програм Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Протягом 2022-2023 р. був членом НАЗЯВО.

З огляду на вищевказане, складно не відзначити гуманітарний напрямок наукової діяльності кандидата Анатолія Мельниченка. Наші джерела в університеті зазначають, що за період його проректорства за напрямком навчальної роботи, кількість гуманітарних дисциплін істотно зросла.

Насторожує і те, що виборами в КПІ активно цікавиться Роман Грищук. Його дописи в телеграм-каналі можна було би пояснити абсолютно нормальним інтересом до долі вишу, випускником якого він є, але соціальними мережами ширяться чутки про те, що він активно лобіює інтереси кандидата Мельниченка, з огляду на власний інтерес.

Із прізвищем Грищука вже пов’язана історія ще одного столичного ВНЗ. Саме вона не дає спокою викладачам КПІ. Ось що можна прочитати в пабліках про призначення ректора Національного авіаційного університету: «Команда кращих хлопців на «районє» на чолі з Грищуком захопила НАУ задля дерибану..».

КПІ в цих повідомленнях називають ще «більш ласим шматочком» для так званих рейдерів Грищука. Начебто Анатолій Мельниченко є «своєю людиною». Для просування свого кандидата команда консолідувала групу «ображених» і створила телеграм-канал «Чесні вибори ректора КПІ 2024» під Мельниченка, — йдеться на тому ж таки пабліку.

Викладачі побоюються, що такі публікації можуть мати підґрунтя, адже на новоствореному каналі й справді обливали брудом головних конкурентів Мельниченка. На тлі такої інформації, ще більше колектив переживає за те, що коли такого кандидата й дійсно оберуть ректором КПІ, він змушений буде розраховуватися керівними посадами в університеті з «господарями району». А в рейдерів, кажуть освітяни, може бути лише одна мета — захопити університет для дерибану і руйнування.

«КПІ може стати майбутньою філією НАУ», — до таких думок підштовхує також інформація про те, що теперішній проректор із НАУ, Олександр Іщенко, доводиться кумом Анатолію Мельниченку.

Саме ж змагання між філософом і технарем у другому турі виборів ректора технічного вишу, в самому університеті називають «справжнім абсурдом». З огляду на специфіку посади ректора технічного університету, більш відповідним кандидатом є той, хто має глибокі знання саме в технічній сфері, багатий досвід у науково-дослідній діяльності та управлінні освітніми процесами, а також приймає активну участь у міжнародних наукових технічних проєктах .

КПІ завжди був і є серцем науково-технічного прогресу України, від його напряму діяльності, у тому числі, залежить обороноздатність держави, переконані в КПІ і вибір філософа посаду ректора — рішення не просто непрактичне, а й безвідповідальне. В університеті припускають, що відсутність технічної компетенції ускладнить управління науковими проектами,сповільнить інновації, ставлячи під загрозу майбутнє навчального закладу.

Чи здатна людина, котра ніколи не мала справи з науково-дослідними лабораторіями чи проєктуванням інновацій, ефективно керувати розвитком в цих сферах? І чи не стане цей, на перший погляд, не суттєвий недолік катастрофічним провалом, який може призвести до повного занепаду дослідницької діяльності, не тільки самого університету, а й технічної освіти України? Дізнаємось незабаром!

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.