Ціла наука: військові відповіли на критику темпів будівництва фортифікаційних споруд

Інженерно-позиційні підрозділи Сил підтримки, часто діючи під обстрілами, зводять фортифікаційні споруди на важливих рубежах. Цивільних підрядників на ці роботи не залучиш. Тому виконання цього завдання лягає на плечі військових інженерів.

Про це розповів командувач Сил підтримки ЗСУ Дмитро Герега в інтерв'ю "Укрінформу". Він пояснив, як будуються оборонні лінії та які ще завдання виконують Сили підтримки ЗСУ.

"Інженерно-позиційні підрозділи Сил підтримки здійснюють заходи з фортифікаційного обладнання на визначених рубежах. Наші інженерні війська – не єдиний суб`єкт, який здійснює форт обладнання. Зокрема, Держспецтрансслужба Міністерства оборони України й обласні військові адміністрації мають свої завдання за цим напрямком та розбудовують і нарощують фортифікаційне обладнання. До речі, про це є відповідна постанова Кабінету Міністрів України, в якій чітко все прописано – хто і за що відповідає. Це пов`язано з тим, що воїни інженерних військ часто під обстрілами здійснюють такі заходи, і цивільного підрядника, який не є військовослужбовцем, на другу лінію не відправиш", – пояснив він.

Герега зазначив, що фортифікаційні роботи на позиціях ЗСУ ведуться безперервно. Навіть після завершення будівництва основних укріплень, сапери продовжують удосконалювати та посилювати лінії оборони. Інженерно-позиційні підрозділи зводять опорні пункти на другій лінії оборони, які потім передаються механізованим з'єднанням.

Крім цього, за словами командувача Сил підтримки ЗСУ, тривають роботи зі встановлення сучасного противодронного захисту. Специфіка цих систем не розголошується, щоб не надавати інформацію противнику. Але одне можна сказати з упевненістю: ці інженерні споруди врятують життя багатьох українських солдатів.

Також він відповів на критику, що під час будівництва мало використовується бетонних конструкцій.

"Так, часто в мережі бачу коментарі, що треба залити все бетоном. Будівництво опорного пункту – це наука. Так, ми використовуємо дерево при будівництві ходів сполучень, а для вогневих споруд (бункерів) – бетон. Пояснюю чому. Дерево простоїть 2-3 роки, воно легко замінюється, швидко монтується і при влучанні снаряда не дає стільки уламків на відкритому просторі, як дасть бетон", – зауважив командувач Сил підтримки. 

Герега підкреслив, що опорні пункти рятують багато життів піхотинців і інженери-позиційники важко працюють, бо знають, що їхня праця відіграє значну роль в обороні України від росіян.

Скандал з фортифікаційними спорудами на Харківщині

Питання фортифікаційних споруд на Харківщині останніми днями стало одним з провокативних. Для того, щоб дати відповіді на найактуальніші з них, Харківська ОВА збирає всіх учасників процесу будівництва оборонних рубежів у регіоні. Він зазначив, що дав відповідне доручення профільному заступнику, тому вже найближчим часом буде проведено засідання групи "Прозорість та підзвітність". Кожен підрядник на ньому прозвітує про виконані роботи.

Інформатор раніше також звертав увагу на непереконливість "звітів" про будівництво фортифікацій. Зокрема, мер Вовчанська багато плутався у власних заявах, і так остаточно не сформулював висновок щодо того, чи завершили будівництво ліній оборони, чи ні. Через це скандал в мережі розгорівся ще більше, що й спонукало ОВА вдатися до подібних зборів".

12 травня, командир підрозділу розвідки Сухопутних військ ЗСУ Денис Ярославський заявив, що успішне просування російських військ на Харківському напрямку та розширення "сірої зони" у цьому регіоні пов'язано з тим, що не були побудовані обіцяні оборонні рубежі. Навіть не було мінної смуги.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.