Що відбувається з будівництвом Музею Революції Переваги: скандали, обшуки й міжнародна ганьба

З часу Революції Переваги пройшло вже понад шість років, а меморіальний комплекс, який би увічнив ті страшні події так і не побудований. Ось приводить президент Зеленський делегації з іноземних дипломатів і показує вулицю, на якій відбувалися події. І що вони бачать? Нічого, звичайна вулиця. Чому так вийшло, що за стільки років будівництво обросло скандалами й обшуками — читайте в матеріалі.

Україна отримала права на авторський проєкт Музею Революції Переваги. Про це 17 травня на своїй сторінці у Фейсбуці написав міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко, передає Інформатор.

«Відбулося підписання передачі нам майнових авторських прав на авторський проєкт із колегами з Німеччини, архітектурним бюро «Kleihues + Kleihues». Фактично, безкоштовна передача проєкту дозволить почати проєктно-будівельні роботи. Згідно з концептом музею, він поєднує в собі комеморативний і освітянський простір», — написав міністр.

Що планували зробити

Для того, щоб увічнити події Революції, пройшло два міжнародних конкурсів. Перший стосувався створення меморіалу. 20 лютого 2018 року переможцем такого архітектурного конкурсу став проєкт Ірини Волинець зі Львова та Марини Процик із Нідерландів.

Центральним елементом меморіального комплексу став зигзагоподібний шлях вгору колишньою вулицею Інститутською. На початку цього шляху з боку площі Незалежності і Хрещатика планували розмістити меморіальну стелу, яка аркою врізається в пагорб. Плити, на яких поіменно планували згадати кожного з Небесної Сотні, повинні були накладатися один на одного, утворюючи суцільну стіну.

Стела героїв — центральне місце меморіального комплексу. За задумом авторів, стела символізує протестуючих, які стоять пліч-о-пліч зі щитами. ФОТО — сайт maidanmuseum.org

Алея лип мала символізувати Небесну сотню. У віддаленій точці алеї запланували місце тиші й мовчання.

Криволінійний шлях алеї відображатиме шлях України до свободи, стверджують архітектори. ФОТО — сайт maidanmuseum.org

Другий конкурс пройшов на створення концепту Музею Революції Переваги, і його проєктували з урахуванням виду меморіальної частини. Першу премію в червні 2018 року одержав проєкт «Штурм пагорба» від німецького архітектурного бюро «Kleihues + Kleihues». Архітектори — професор Ян Кляйгус і Йоганнес Кресснер.

Що встигли зробити

За словами директора Музею Майдану Ігоря Пошивайло, роботи з будівництва меморіалу планували завершити в лютому 2019 року на п’яту річницю розстрілів на Майдані, до Дня Героїв Небесної Сотні. Для цього, на початку жовтня 2018 року оголосили тендер, але його довелося скасувати — на конкурс прийшла тільки одна компанія. Відразу після цього конкурс оголосили повторно.

«На нього прийшли чотири учасники. У кінцевому варіанті переможцем був визначений учасник торгів, який посів не перше місце, а друге. Тому що пропозиція компанії, яка отримала перше місце («ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС». За даними сайту «Цензор», ця компанія близька до Максима Микитася — ред.) — виконати проєкт за 143 млн грн, але об’єктивно ця пропозиція не відповідала умовам тендерної документації, а саме основних елементів гранітної стели, — розповів в інтерв’ю Ігор Пошивайло. — Тому їхня пропозиція була відхилена нашим тендерним комітетом. Наше рішення було оскаржене в Антимонопольному комітеті України (АМКУ). Але АМКУ відмовив їм у задоволенні скарги. Так право на виконання проєкту отримала компанія, яка посіла друге місце й запропонувала виконати роботи за 148 млн — «СПЕЦІАЛЬНА НАУКОВО-РЕСТАВРАЦІЙНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА МАЙСТЕРНЯ «УКРАЇНА-РЕСТАВРАЦІЯ» (програма «Схеми «пов’язує» цю компанію з «завгоспом Януковича» Андрієм Кравцем — ред.).

У кінці 2018 року діяло розпорядження Кабміну, за яким замовники могли перераховувати підрядникам відразу 100 % оплати за договором. У випадку з меморіалом, компанія-виконавець отримала 70 % від суми — понад 111 млн грн. Але після того, як тендер пройшов, Генпрокуратура наклала арешт на ділянку, на якій повинно було будівництво.

Правоохоронці пояснювали це незавершеними слідчими діями, і, за словами Пошивайло, гарантували, що все закінчиться швидко й меморіал встигнуть побудувати до п’ятої річниці подій. Але процес затягнувся, а після того, як реформували Департамент спеціальних розслідувань Генпрокуратури і створили підрозділи Державного бюро розслідувань, уже ніхто не ставив кінцевих термінів. Але в календарному графіку, який підписали в жовтні 2020 року, роботи над створенням меморіалу розписані до серпня цього року.

Календарний графік робіт

Через те, що гроші перерахували, а роботи не були виконані, у листопаді минулого року пройшли обшуки в Офісі музею Майдану, у директора Пошивайло і фірми-генерального підрядника. Правоохоронці шукали 111 млн грн, частина з яких пішла на закупівлю білого мармуру й лип.

Не краща ситуація і з музеєм. Як стало відомо, німці, які перемогли в міжнародному конкурсі 2018-го року, свою премію від України отримали тільки на початку 2020 го року. І за даними системи державних закупівель Prozorro, поки немає навіть тендера на створення проєктно-кошторисної документації для будівництва музею.

«Ми з німецькими архітекторами досягли угоди про те, що вони передають нам ліцензійне право на використання їхнього проєкту, і це означає, що ми дуже скоро зможемо почати проєктування, тобто організовувати роботи на замовлення проєктно-кошторисної документації», — сказав у лютому цього року Ігор Пошивайло.

При цьому, у столиці вирішили на місцевому рівні увічнити пам’ять героїв-киян. Для цього, КП «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ» уже підписало договір на будівництво меморіального комплексу на розі вулиці Михайла Грушевського та Петрівської алеї. Закінчити будівництво повинні до травня 2022 року. Щоправда, і тут не обійшлося без скандалу: компанія-підрядник має кримінальний шлейф. Детальніше прочитати про це можна тут.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте в нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ірина Логуш