Не тільки жіноча проблема: скільки чоловіків в Україні постраждали від насильства та чому вони про це мовчать

Читать на русском

Розповідаємо про те, від кого, чому, з яких причин і як часто чоловіки стають жертвами насильства

Читать на русском
Не тільки жіноча проблема: скільки чоловіків в Україні постраждали від насильства та чому вони про це мовчать

Розповідаємо про те, від кого, чому, з яких причин і як часто чоловіки стають жертвами насильства

Варто торкнутися теми домашнього насильства, як більшість малює в себе в голові агресивного чоловіка, стиснуті кулаки, який морально знищує свою дружину. Частково так, це так, але не завжди в ролі жертви виступають жінки. Безліч чоловіків страждають від різних форм насильства, при цьому в ролі абьюзера найчастіше виступають не дружини, а інші чоловіки.

Від кого, чому, з яких причин і як часто чоловіки стають жертвами насильства дізналися активісти руху Amnesty International, — повідомляє Інформатор. Вони провели опитування у квітні-травні цього року й опублікували результати, які, думаємо, змусять вас подивитися на ситуацію з іншого боку.

Так, майже кожен четвертий чоловік в Україні повідомив, що зіткнувся з фізичним насильством на вулиці. Так, мова про бійки. У більшості випадків це відбувалося в дитинстві або юності. У цьому віці від вуличних побоїв постраждала третина респондентів (31 %), булінг і/або побиття в школі — кожен четвертий (25 %). Про випадки ляпасів або ударів ременем вдома до 16 років розповіли 65 % опитаних. Разом із тим у якості потерпілих від домашнього насильства в дорослому віці були тільки 6 % чоловіків.

У ході спілкування з’ясувалося, що чоловік на всіх етапах свого життя стикається з різними формами насильства, при цьому найчастіше це йде з боку інших чоловіків. Найчастіше про ці випадки вони не говорять. Саме тому важливо дивитися вглиб проблеми, руйнувати стійкі табу й головне — не мовчати.

Від чиїх рук чоловіки найчастіше зазнають насильства:

Найбільшу загрозу фізичного насильства чоловіки бачать саме з боку інших чоловіків (78 %), при цьому найчастіше це незнайомі люди на вулиці, представники кримінального світу й силових структур. Разом з тим 9 % вважають найбільш потенційними агресорками жінок, при цьому вказують в основному на знайомих і представниць кримінальних груп. Ті, хто пережив фізичне насильство після 16 років, уточнили, що найчастіше його здійснювали дорослі чоловіки (52 %) і підлітки (32 %).

У школі насильство й булінг, за результатами опитування, йде в основному з боку однокласників чи школярів чоловічої статі (50 % і 47 % відповідно). За словами хлопчиків, найчастіше в ролі домашнього насильника виступають батько, вітчим, партнер мами (45 % з тих, хто стикався з насильством до 16 років), або мати, мачуха, партнерка батька (32 %). Ситуація з проявами домашнього насильства стосовно дорослих чоловіків практично аналогічна: тут також найчастіше агресором називали батька або вітчима. Разом із тим про досвід насильства з боку людини, з якою чоловік знаходиться у відносинах і шлюбі, розповіли тільки 15 %.

Не тільки жіноча проблема: скільки чоловіків в Україні постраждали від насильства та чому вони про це мовчать 1

Чи звертаються чоловіки за допомогою:

Більшість чоловіків в Україні мовчать про випадки насильства незалежно від віку або середовища (мова про будинок, школу, вулицю та інші місця, де відбувається насильство). Приблизно 80% респондентів, які стикалися з домашнім насильством в дитинстві або в зрілому віці, за допомогою не зверталися. Так само замовчували проблему і ті, хто пережив булінг, побої в школі (79%) або вуличні побиття в дитинстві і юності (74%). Трохи краще йдуть справи зі зверненням у разі вуличних побоїв в дорослому віці — про такі випадки повідомляла майже третина опитаних (29%).

Чому проблему замовчують:

Одна з причин, чому чоловіки не схильні просити про допомогу, — вони не завжди розцінюють ці ситуації як насильство. Менше половини опитаних (48%) визнає заборону на спілкування з друзями як психологічне насильство, а незаконне обмеження пересування — як фізичне.

Крім того, тільки 25 % зазначили, що страждали від домашнього насильства в дитинстві і юності. Зате коли їм наводили приклади конкретних ситуацій — ляпаси чи загрози, кількість ствердних відповідей була істотно вищою. Зокрема, про досвід, коли члени сім’ї давали ляпаси чи били ременем, розповіли 65 % осіб. Майже 50 % терпіли приниження, словесні погрози, залякування, 17 % позбавлялися житла, одягу, грошей і особистих речей. А 4 % пережили досвід небажаних сексуальних дотиків або сексуальних домагань із боку членів сім’ї.

Ще одна причина, чому чоловіки не звертаються за допомогою, — замовчування теми насильства в українському суспільстві. Більш ніж половина тих, хто стикався зі шкільним або вуличним насильством до 16 років і не звертався за допомогою, вважали, що самі впораються з проблемою. Майже така ж ситуація і в дорослих чоловіків, які зіткнулися з домашнім насильством. Інша поширена відповідь щодо мовчання про проблему в юності й дорослому віці — усталена думка, що про такі випадки не потрібно говорити в принципі.

Не тільки жіноча проблема: скільки чоловіків в Україні постраждали від насильства та чому вони про це мовчать 2

 

Причини насильства з боку чоловіків:

 

43 % опитаних вважають, що чоловіків спонукає до насильства бажання здаватися «крутим», самоствердитися таким чином, — це найпоширеніша причина, яку називали респонденти. Ще 18 % зазначили, що інакше виплеснути емоції неможливо, а 11 % вважають, що чоловіки від природи схильні до насильства. Тобто, більшість чоловіків ставлять соціальні причини в противагу біологічним.

Незважаючи на те, що більшість опитаних дали чітко зрозуміти, що не готові звертатися за допомогою в разі насильства, багато хто готовий протистояти цьому явищу. Зокрема, так виховувати молоде покоління, щоб у майбутньому запобігати домашньому насильству (90%), а також не підтримувати, не мовчати про людей, які вчиняють насильство (84 %). Крім того, більшості чоловіків виявилася близька ідея виховання хлопчиків і дівчаток крізь призму гендерної рівності.

Незважаючи на те, що про такі речі не завжди легко говорити вголос, мовчати й терпіти як фізичне, так і моральне насильство не варто. У першу чергу, дзвонити слід у поліцію, за телефоном 102, однак надати допомогу можуть і кілька інстанцій.

Крім лінії 102, в Україні працює лінія безоплатної правової допомоги 0–800–213–103. Додаткові номери і служби допомоги ви можете знайти тут. Основні з них:

  • Національна поліція України: 102;
  • Урядова гаряча лінія для людей, які постраждали від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за статевою ознакою, насильства стосовно дітей: 15–47;
  • Безоплатна правова допомога Міністерства юстиції України: 0 (800) 213–103;
  • Чат-бот МВС в Telegram.

Раніше ми розповідали про те, як дівчата по всьому світу запустили в TikTok тренд, у якому розповідають про сексуальне насильство. Подробиці і відео — тут.

Статистика щодо того, як часто жінки стикаються з фізичним і сексуальним насильство — тут.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте в нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.