Евакуація з окупованих територій. Як волонтери допомогли вивезти 1500 людей

Віталій Дмитрюк – харків'янин. До початку повномасштабної війни працював у сфері обслуговування, наразі його професія – волонтер. Разом із командою допомогли евакуювати цього тижня 1 500 людей із окупованих територій Харківської області. Але про це трохи пізніше…

Саме евакуацією Віталій почав займатися з 24 лютого, коли його рідне місто ворог почав закидати ракетами. Тоді в перші дні перестав функціонувати громадський транспорт, а люди масово виїжджали з Харкова. Дістатись вокзалу було великою проблемою. Допомагати городянам узявся Віталій та перший тиждень щодня вивозив людей з Північної Салтівки, Олексіївки, ХТЗ.

Так минули перші два тижні волонтера, незабаром він зібрав команду, скооперувався з військовими, іншими волонтерами та допомога вже набула інших масштабів. Хлопці щоденно годували до тисячі людей, доставляли продуктові набори адресно. Пізніше почали готувати гарячі обіди і також розвозити нужденним. Якщо на початку війни команда складалася з 16-ти осіб, то зараз хлопців вже 60. І головний напрямок діяльності волонтерів – евакуація.

«Ми були вже разів десять у Руських Тишках. На власному транспорті вивезли під 100 людей. Поїздку заздалегідь погоджуємо з військовими, розуміємо, коли можна їхати, адже бої тривають, обстріли теж. До того ж багато територій заміновано. Тому кожен наш виїзд продуманий, бо ми намагаємось не просто вивезти людей, а довезти їх цілими та неушкодженими», — розповідає волонтер.

На початку тижня хлопцям вдалося допомогти евакуювати майже 1 500 людей з окупованих населених пунктів – Куп'янська, Вовчанська, Ізюма. У процесі брали участь 5 масштабних волонтерських штабів, Віталій керував усіма. Волонтери організували автобуси, їх також надали представники місцевої влади. Вся схема заздалегідь відпрацьовувалась, узгоджувалась і таким чином евакуація відбулася успішно.

«Спочатку ми розраховували вивезти 300-400 людей. Підігнали транспорт до греблі. Люди дійшли до неї, перейшли міст, а звідти ми вивозили їх до місця прийому. Розраховували, що охочих буде евакуюватися кілька сотень, а за підсумком вивезли 1 500 осіб. Це просто диво. Тридцять відсотків від загальної кількості – діти, потім жінки та люди похилого віку. Усі плакали, обіймали волонтерів, раділи, що вони знаходяться на території, підконтрольній Україні, що тепер вони у безпеці», — каже Віталій.

За час війни для волонтерів цей виїзд був наймасовішим. Займатися евакуацією людей Віталій планує й надалі. Каже, невідомо, скільки часу триватиме війна, а займатися евакуацією мають допомагати саме цивільні. У військових – свої завдання, наголошує волонтер, вони захищають нас від ворога, а ми хочемо допомогти їм зберегти мирних громадян. Часто волонтери працюють під обстрілами, ризикують своїм життям, але вчиняти інакше, каже Віталій, він та його команда не можуть. Адже якщо не вони, то хто? Любов до країни можна висловлювати по-різному, а волонтерство для них і є любов до України та кожного українця.