Варіанти для Нетаньяху: як Ізраїль відповість на атаку Ірану

Після атаки Ірану на Ізраїль перед Єрусалимом стоїть вибір, яку відповідь дати. Від цього може залежати майбутнє всього регіону чи навіть планети, а на остаточне рішення впливають різні сили як ззовні, так і всередині країни. У прем'єра Беньяміна Нетаньяху є три базові варіанти реакції: деескалація, обмежена відповідь чи повномасштабна війна. Але який би вибір не зробив Єрусалим, завжди є ризики, що щось піде не так.

Варіант 1: Ангельське терпіння

Сполучені Штати, країни G7, Європейський Союз і генеральний секретар ООН закликають Ізраїль не допустити розгортання конфлікту на Близькому Сході. Коли на нічному недільному засіданні кабінету міністрів Ізраїль ухвалив рішення атакувати Іран, телефонний дзвінок президента Джо Байден до прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньяху зупинив негайну відповідь, повідомляє Maariv, але розгляд питання лише відтермінували.

Раніше Ізраїль пообіцяв не відповідати на атаку, якщо вона буде безрезультативною. У ніч проти неділі Іран запустив понад 300 ракет та безпілотників у спробі знищити інфраструктуру та, ймовірно, по головній авіабазі Набатім, де стоять найновіші винищувачі F-35. Але, як не дивно, успіхи були жалюгідні: п’ять ракет, які влучили в авіабазу, пошкодили транспортний літак C-130. Щоб дати народу жадане видовище, іранські пропагандисти навіть продемонстрували кадри пожеж у Чилі.

У підсумку Тегеран заявив екзальтованому натовпу, що «всі цілі знешкоджено». ЦАХАЛ повідомляє про перехоплення 99 % загроз, спрямованих на територію Ізраїлю і що це стало «дуже важливим стратегічним досягненням». Вашингтон демонструє, що залишається найвпливовішим геополітичним гравцем і може контролювати ситуацію в регіоні та світі. Виглядає так, що всі задоволені, то може час зупинитися?

Байден, повідомляє анонімне джерело CNN, попередив Нетаньяху, що не підтримає атаку на Іран, а ліволіберальні політики всередині ізраїльського військового кабінету закликають послухатися і спершу впоратися з ХАМАСом. Колишній глава Моссаду Йоссі Коен пропонує «розглянути варіант закриття інциденту й не відповідати», мовляв, завжди до цього можна повернутися. Однак низка урядовців наполягають, що таке рішення сприймуть, як слабкість і воно не принесе нічого доброго для Ізраїлю.

«Ми не жаба в окропі. Ми — нація левів. Після такої масової та прямої атаки на Ізраїль увесь світ, не кажучи вже про Ізраїль, не може задовольнитися бездіяльністю. Ми захистимо наше майбутнє», — сказав постпред Ізраїлю в ООН Гілад Ердан.

Дискусія точиться лише щодо формату відповіді. Зрештою коли Єрусалим віддав наказ атакувати посольство Ірану в Сирії, не міг не усвідомлювати наслідків. Не вперше Нетаньяху ігнорує наполегливі побажання Вашингтона, та й до виборів у США залишилося якихось сім місяців. А там видно буде.

Варіант 2: Асиметрична відповідь

Найбільш імовірною відповіддю видаються точкові удари Ізраїлю по проксі Ірану: ліванській «Хезболлі», хуситах та ісламістах у Сирії, які активно брали участь в обстрілах 14 квітня. Це продемонструє достатньо високий рівень реакції, але трохи заспокоїть союзників. Якщо ж справи підуть добре, можна поступово підіймати градус напруги.

Єрусалиму має додати сміливості той факт, що Тегеран довго готувався, накопичував сили, але так і не зумів спричинити серйозних руйнувань. У понеділок міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амір Абдоллахіан заявив, що за 72 години перед ударом його держава попередила сусідні країни та США, мовляв, це і є причиною невдачі. Але анонімні джерела в Білому домі кажуть, що це неправда й атака була сюрпризом для США.

Раніше Іран заявляв, що завдасть прямого удару, якщо Ізраїль атакує його проксі, повідомляє The Guardian. Але незначні результати атаки 14 квітня мали б остудити гарячі голови в Тегерані, яких надихало успішне використання «Шахедів» в Україні. І навпаки, «голуби» в Єрусалимі бачать, що не такий страшний чорт, як його малюють.

Американський Центр стратегічних і міжнародних досліджень(CSIS) зазначає, що конфлікт між Ізраїлем та «Хезболлою» назріває давно і в ізраїльській розвідці вважають його неминучим. Сутички із сухопутними силами ліванських бойовиків будуть набагато кривавішими, ніж бойові дії проти ХАМАСу. Але Ізраїль відносно легко може знищити опорні пункти Хезболли в Лівані, як обіцяв, що зруйнує економіку країни.

Ліквідація іранських проксі означає тотальне падіння геополітичного впливу Ірану в регіоні і є спокусливим призом для Єрусалиму. Водночас зовнішньополітичне ослаблення, навіть у купі із соціальним напруженням, корупцією та млявою економікою навряд спричинить зміну режиму, доки Тегеран контролює ситуацію всередині країни. А от удари по впливових чиновниках, базах КВІР та центрах розробки ядерного озброєння, до чого дійде в разі безпосереднього протистояння, збільшують такі ризики в рази. Агенція CNBC повідомляє, що в приватних розмовах президент Байден жаліється, що Ізраїль хоче втягнути США у війну.

Варіант 3: Пекло на землі

Повномасштабна війна у випадку з ірано-ізраїльським конфліктом означала б передусім обмін масовими бомбардуваннями та боями із силами проксі: країни не мають спільного кордону. Вона малоймовірна передусім через те, що такий конфлікт вичерпає ресурси Ізраїлю. Щоб відбити один лише удар Ірану 14 квітня, витратили 1,3 мільярда доларів, заявив в етері Ynet Studio генерал запасу ЦАХАЛу й колишній фінансовий радник начальника штабу Рам Амінах. У Білому домі сумніваються, що Єрусалим має гроші для повномасштабної війни, повідомляє CNBC, водночас не впевнені в цьому на 100 %.

Та й ефект від бомбових атак Ізраїлю може бути сумнівним. Замість розхитування режиму, на початках, ймовірно, відбудеться консолідація «довкола прапора» Хаменеї та прискорення ядерної програми. І хоч яких збитків не завдасть Ірану авіація, без наземної операції, яка навіть із підтримкою Вашингтона видається неможливою, Тегеран навряд згорне свою ядерні дослідження.

А ще Єрусалим матиме серйозні проблеми на дипломатичному фронті: не лише США, але і їхні союзники на Близькому Сході, як Йорданія та Саудівська Аравія, допомагають протистояти Ірану. Єрусалим ризикує залишитися сам на сам зі своїми ворогами, особливо, якщо зважити наскільки успішною була прохамасівська пропаганда на Заході.

Але хоч якою затратною та кровопролитною не була б війна, повністю таку можливість відкидати не можна. Частина правих сил, які формують коаліцію Нетаньяху, схильні саме до такого сценарію, повідомляє New Yourk Times. Праві вбачають у режимі аятол ідейного супротивника, який намагається експортувати свій спосіб мислення на решту Близького Сходу і, як спрут, проникає у всі довколишні країни. У такому разі, без повалення іранської влади Ізраїль приречений на вічну війну. Навіть якщо якимсь дивом вдасться знищити ХАМАС, Ірану, який наблизився до створення ядерного озброєння, знадобиться небагато часу, щоб заснувати якесь інше ісламістське утворення.

«Настав час, щоб світ зіткнувся із цією імперією зла в Тегерані й дав зрозуміти іранському режиму, що це не пройде, що це неприйнятно», — сказав президент Ізраїлю Ісаак Герцог в інтерв’ю Sky News.

Сам прем’єр-міністр Нетаньяху, звільнення якого хочуть аж 71 % населення, може розглядати війну з Іраном чи удари по його проксі, як шанс вийти переможцем із ситуації. Багато хто припускає, що атака по посольству Ірану в Сирії мала на меті такий поворот подій: в Ізраїлі на другий план вийшли багатотисячні протести з вимогами звільнити заручників, а Захід та Глобальний Південь більш сконцентровані на перспективі нової війни, а не на бойових діях у Газі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.