Слова стали холодним душем: що та навіщо казали Залужний, Кулеба, Резніков та Сирський західним ЗМІ

Читать на русском

Їх інтерв’ю були спрямовані на американське суспільство та закликали дати Україні більше зброї

Читать на русском
Слова стали холодним душем: що та навіщо казали Залужний, Кулеба, Резніков та Сирський західним ЗМІ
Валерій Залужний, Олександр Сирський, Олексій Резніков, Дмитро Кулеба

Їх інтерв’ю були спрямовані на американське суспільство та закликали дати Україні більше зброї

15 грудня одночасно побачили світ інтерв’ю провідним західним ЗМІ головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, командувача сухопутними силами України Олександра Сирського, міністра оборони України Олексія Резнікова та очільника МЗС України Дмитра Кулеби. В Україні вони стали для багатьох холодним душем. Адже в них йшлося про небезпеку нового наступу росіян та про брак зброї у України. Інформатор зібрав основні тези цих виступів та спробував зрозуміти, чому так склалося, що чотири інтерв’ю ключових акторів цієї війни вийшли сінхронно, в один день. Враховуючи, що Залужний та Сирський зазвичай уникають спілкування з журналістами, це ніяк не могло бути випадковістю.

Інтерв'ю з головнокомандувачем ЗСУ генералом Валерієм Залужним

Основні тезиси інтерв’ю з генералом Валерієм Залужним для  від 3 грудня 2022 року, які The Economist опублікував 15 грудня.

“Для нас, для військових, війна розпочалася у 2014 році. Особисто для мене у липні 2014 року. Ми вже через низку операцій зрозуміли, що головне не боятися цього ворога. Із цим можна боротися, із цим треба боротися сьогодні, тут і зараз. І в жодному разі не можна відкладати це на завтра, бо будуть проблеми. Для цього вам знадобляться ресурси. Як і росіяни, коли ми щось плануємо, ми повинні мати ресурси для цього. Тоді, якщо ваша позиція правильна і ви приймаєте правильні рішення, ви можете очікувати на правильний результат.

Росіяни давно збирали свої ресурси. За моїми підрахунками, мабуть, за три з половиною-чотири роки їх інтенсивно будували: людей, техніку, боєприпаси. Я думаю, що вони мали ресурси на три місяці, щоб досягти своїх цілей. Той факт, що вони вичерпали ці ресурси і розтратили свій потенціал, не досягнувши ніякого результату, свідчить про те, що їх позиція була обрана неправильно. Тепер їм знову доводиться думати про те, як вийти із цієї ситуації.

Отже, швидше за все, вони шукають способи отримати паузу будь-якими способами: обстрілюючи мирних жителів, залишаючи наших дружин та дітей замерзати на смерть. Їм це потрібно для однієї простої мети: їм потрібен час, щоб зібрати ресурси та створити новий потенціал, щоб вони могли продовжувати досягати своїх цілей.

Але вони паралельно працюють над іншим завданням, роблять усе можливе, щоб не дати нам перегрупуватися та завдати удару собі. Ось чому ви бачите бої вздовж 1500-кілометрової лінії фронту. Десь інтенсивніше, десь менш інтенсивно, але вони сковують наші війська, щоб не дати перегрупуватися. Те, що вони зараз уперто борються, це, звісно, дуже погано. Але це не вирішення стратегічної проблеми. Це просто виснажує збройні сили України.

Тому, як і під час Другої світової війни, я в цьому не сумніваюся, швидше за все десь за Уралом готують нові ресурси. Готуються на 100%. 

Тож найперше завдання, яке у нас є, це насамперед утримати цей рубіж і більше не втрачати позицій. Наше завдання дуже чітко відстежувати за допомогою наших партнерів, що там відбувається де вони готуються. Це наше стратегічне завдання.

Наше друге стратегічне завдання – підготуватися до цієї війни, яка може статися у лютому. Щоб мати можливість вести війну свіжими силами та резервами. Наші війська зараз усі зав'язані в боях, вони стікають кров'ю. Вони стікають кров'ю і скріплюються виключно мужністю, героїзмом та вмінням їхніх командирів тримати ситуацію під контролем.

Наступне дуже важливе для нас стратегічне завдання — створити резерви та підготуватися до війни, яка може відбутися в лютому, у кращому випадку у березні, у найгіршому — наприкінці січня. Вона може розпочатися не з Донбасу, а у бік Києва, у бік Білорусії, не виключаю і південний напрямок. Ми зробили всі розрахунки — скільки нам потрібно танків, артилерії тощо, тощо. Це те, на чому зараз усім потрібно зосередитись. Хай простять мене солдати в окопах, зараз важливіше зосередитися на накопиченні ресурсів для більш затяжних та важких боїв, які можуть розпочатись наступного року. 

Ще одне дуже важливе для нас завдання: це ПРО та ППО. На мою особисту думку, я не фахівець із енергетики, але мені здається, що ми на межі. Ми балансуємо на тонкій межі. А якщо електромережу зруйнувати… ось тоді солдатські дружини та діти починають замерзати. І такий сценарій можливий. У якому настрої будуть бійці, уявляєте? Без води, світла та тепла можна говорити про підготовку резервів для продовження бойових дій?

У нас достатньо людей, і я ясно бачу, що маю. Мені вистачить. Мені ще не потрібні сотні тисяч. Нам потрібні танки, нам потрібні бтри, БМП. І нам потрібні боєприпаси. 

Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси. Мені потрібно 300 танків, 600-700 бмп, 500 гаубиць. Тоді, я думаю, цілком реально вийти на рубежі 23 лютого. Але я не можу це зробити з двома бригадами. Я отримую те, що отримую, але менше, ніж потрібно. Ще не час звертатися до українських солдатів так, як Маннергейм звертався до фінських солдатів. Ми можемо і маємо захопити набагато більше території".

Той, хто недооцінює Росію, йде до поразки

Основні тезиси інтерв’ю The Economist з генерал-полковником Олександром Сирським.

“Росіяни змінюють тактику під керівництвом свого нового командира Сергія Суровікіна. Вони атакують невеликими, добре скоординованими пішими загонами: це дорого коштує з погляду солдатських життів, але це ніколи не було найвищим пріоритетом для Росії. 

Досвід Луганська показав, що кампанія Володимира Путіна на призив на військову службу може працювати. Досить добре підготовлені солдати тепер масово з'являються вздовж усієї східної лінії фронту, частина прибуває з глибини Росії, зокрема… зі східних округів та з Уралу. Це викликає занепокоєння, але ще нагальнішою проблемою є підтримка постачання зброї в Україну. Боєприпаси витрачаються зі швидкістю, як під час Другої світової війни. Бої виграє той бік, який досить швидко доставляє снаряди".

Путін готує великий наступ у новому році, попереджає Міністр оборони України

Основні тезиси інтерв’ю міністра оборони України Олексія Резнікова Тhe Guardian.

“Хоча Україна тепер може успішно захищатися від ракетних ударів Росії по ключових інфраструктурах, включаючи енергосистему, з'являються докази того, що Кремль готує новий широкий наступ.

Друга частина мобілізацованих, приблизно 150 000 осіб, приступила до навчальних курсів у різних таборах. Призовники готуються щонайменше три місяці. Отже, наступну хвилю наступу намагаються розпочати швидше за все у лютому, як і минулого року. Це їхній план.

Якби це була м'ясорубка проти м'ясорубки, ми програли б. Було помилкою сприймати нас як маленьку радянську армію, яка буде битися з великою радянською армією. Звісно, велика радянська армія переможе, а маленька радянська армія програє, але ми не радянська армія.

Українські системи ППО підвищили свою ефективність із 50% на початку війни до 80% у грудні. 5 грудня Україна збила 60 з 70 ракет, випущених Росією.

Україна використала комбінацію систем ППО, подарованих її партнерами, систем радянської доби та перепрофільованих мобільних кулеметів для боротьби з загрозою. Коли ми використали український винахід, "Нептун", і потопили військовий корабель "Москва", ми отримали гарпуни для захисту нашої морської лінії. Серія перемог створила щось, що виходить за межі дипломатичної довіри між Україною та її партнерами”.

Ми маємо бути готовими до наших контрнаступів, щоб зупинити потенційний наступ Росії, - Дмитро Кулеба

Основні тезиси очільника МЗС України Дмитра Кулєби в інтерв'ю CNN.

Загрози росіян через постачання зброї Україні порожні слова. Наша країна має право отримувати все для перемоги у війні. Ми чули ці загрозливі коментарі стільки разів до цього, і вони ніколи не підтверджувалися реальністю. Росія вже перейшла всі червоні лінії, і вона не шкодує нікого – ні тварин, ні природу, ні громадянське населення, ні громадянську інфраструктуру. Вона несе відповідальність за цю ескалацію.

Росіяни хочуть, щоб Україна була слабкою у військовій сфері, і тому вони виступають проти будь-яких постачань зброї, але наша країна все одно продовжуватиме ставати сильнішою. Україна має бути готова до власного контрнаступу та до спроб атаки, яких можуть вдатися росіяни. Тому важливо продовжувати постачання гаубиць із боєприпасами та іншого сучасного озброєння.

Це війна, і, звичайно, обидві сторони мають свої плани. Різниця між нами і Росією в тому, що ми ведемо справедливу війну, захищаючи себе, і тому ми маємо повне право необмежено отримувати все, щоб перемогти Росію. І це те, що зрештою станеться”.

Яка мета цих чотирьох інтерв’ю?

Враховуючи, що їх давали найвпливовішим західним ЗМІ, зрозуміло, що націлені вони були на західну аудиторію. 

“Схоже, брифінги були частиною широких зкоординованих зусиль, спрямованих на те, щоб застерегти західних союзників від самозаспокоєнності та підкреслити загрозу, яку росія все ще становить для україни”, - пише Тhe Guardian.

Варто пам’ятати, що серед західного істеблешменту є ті, хто боїться путінських загроз ядерною зброєю або намагається набрати політичні очки, критикуючи адміністрацію Байдена, або хоче продовжити бізнес з росією. Тож важливо нівелювати ці голоси та донести до Заходу три важливі думки:

  • Путінський режим становить небезпеку для всього світу. Говорячи про перемир’я, путін намагається накопичити ресурси та розпочати війну з новою силою. Щоб уникнути великих проблем у майбутньому, рашистську гідру треба знищити зараз, поки вона слаба.
  • Українська армія не боїться російських агресорів. ЗСУ показали свою здатність перемагати путінські орди на полі бою. Але для того, щоб знищити ворога, який намагається отримати перевагу, закидуючи українців трупами своїх мобілізантів, потрібна сучасна зброя. Та зброя, яку Україні можуть надати західні союзники.
  • Погрози росіян ядерною зброєю є пусті. Вони вже багато разів креслили різного роду “червоні лінії”, які не зупиняли ЗСУ. Але перетин цих умовних кордонів не призводив до ядерних ударів. Тож не варто слухати цю маячню.

Що цьому передувало

13 грудня телеканал CNN з посиланням на власні джерела повідомив, що Вашингтон завершує узгодження планів безпеки передачі систем Patriot. За інформацією каналу, про них може бути оголошено вже цього тижня.

СNN зазначає, що плани ще мають бути затверджені міністром оборони Ллойдом Остіном, перш ніж їх буде відправлено на підпис президенту США Джо Байдену.

При цьому неясно, скільки саме установок США планують передати Україні, але стандартна батарея Patriot включає радарну установку, яка виявляє і відстежує цілі, комп'ютери, енергогенеруюче обладнання, станцію управління бойовими діями і до восьми пускових установок, кожна з яких містить чотири готові до стрільби ракети.

У CNN додають, що як тільки плани щодо постачання будуть затверджені, очікується початок постачання систем ППО "найближчими днями", а військовослужбовці ЗСУ пройдуть навчання з їх використання на базі армії США у Німеччині.

Ця новина викликала бурхливі обговорення в експертному середовищі. Майже всі експерти зійшлись на думці, що передача Україні Patriot стане таким саме переламним чинником у ході протистояння російській агресії, яким свого часу стало отримання Україною установок HIMARS.

Це викликало велику істерику в рф. Передача США Україні комплексів Patriot сталав би черговим провокаційним кроком, який може здатися очікуваним наслідкам, цітує російський ТАСС заяву посольства рф.

"У США безкоштовна інформаційна кампанія про підготовку відправленню Києву високотехнологічних комплексів протиповітряної оборони. Якщо ці відомості підтвердяться, ми станемо свідками чергового провокаційного кроку адміністрації, який може призвести до несподіваних наслідків. Продовження ймовірності лише зміцнить почуття безкарності режиму Зеленського та підштовхне його до нових випадків проти мирних жителів Донбасу, Запорізької та Херсонської областей. Поєднання погодних умов та безоплатне надання Patriot поглиблюють конфлікт у пострадянській республіці», йдеться у заяві.

Сподіваємося, ці крики ніяк не вплинуть на бажання цивілізованого світу і надалі підтримувати Україну на її шляху знищення путінської орди, яка загрожує всій цивілізації на планеті Земля.

Раніше Інформатор повідомляв, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів, як скорочуються амбіції російського диктатора путіна у війні проти нашої держави. Він зазначив, що Україна подбає про те, щоб ці амбіції продовжували скорочуватися.  

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.